Використовуючи гравітаційне лінзування, ми можемо спостерігати гази з яких виникли перші галактики.

Науковці з’ясували, що Великий Вибух стався близько 13,8 мільярдів років тому. Незабаром після Великого Вибуху масивні хмари здебільшого газоподібного водню, відомі як системи поглинання Лайман-α (Damped Lyman-α systems, DLA), повільно почали конденсуватися в перші зорі. Потім досить великі групи зір та інша речовина об’єдналися й утворили галактики.

Оскільки NASA планує відправити астронавтів на Місяць у рамках місії «Артеміда» (Artemis) і розглядає її як підготовку для дослідження Марса людиною, агентство закликає промисловість США, наукові кола, міжнародні спільноти та інші зацікавлені сторони зробити свій внесок у визначення цілей дослідження далекого космосу.

Група астрономів, яку очолював Сірк ван Тервісґа (Sierk van Terwisga) з Інституту астрономії Макса Планка, проаналізувала розподіл маси у понад 870 дисках з газопилової хмари Оріон А, де відбувається процес формування планет. На підставі статистичних властивостей цієї безпрецедентно великої вибірки дисків та інноваційної схеми обробки даних, яку вони створили, науковці виявили: на великих відстанях від середовищ з суворими умовами, таких як гарячі зорі, зменшення маси дисків залежить лише від їхнього віку. Результати показують — принаймні в межах 1000 світлових років від Землі диски, в яких формуються планети і планетні системи, розвиваються схожим чином.

Завершено роботи з юстування космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST). Після повного огляду було підтверджено, що обсерваторія здатна отримувати чіткі, добре сфокусовані зображення за допомогою кожного з чотирьох потужних бортових наукових інструментів. Після завершення сьомого і останнього етапу фокусування телескопа група інженерів та науковців за підсумками кількох нарад одноголосно погодилась з тим, що «Вебб» готовий до наступної та останньої серії налаштувань, відомої як введення наукового інструменту в експлуатацію. Цей процес займе близько двох місяців, перш ніж влітку поточного року почнуться наукові спостереження.

Мільйони зір, діаметр яких може становити до 1 мільярда кілометрів, відомі як «червоні гіганти», існують у нашій галактиці. Протягом деякого часу астрономи припускали, що серед таких зір, можливо, є набагато менші. Тепер група науковців з Сіднейського університету виявила кілька червоних гігантів з цієї категорії. Резульати дослідження оприлюднив журнал Nature Astronomy.