Сонячний вітер не сильно витісняє з марсіанської атмосфери заряджені частинки навіть попри те, що в Марса, на відміну від Землі, відсутнє глобальне магнітне поле. На це вказують результати нового дослідження, заснованого на вимірюваннях, виконаних шведським приладом ASPERA-3 на облавку космічного апарата Марс-експрес (Mars Express). Їх навів у своїй кандидатській дисертації Робін Рамстад (Robin Ramstad) з Шведського інституту космічної фізики та Університету Умео.

Чорні діри вирізняються з-поміж інших об’єктів Всесвіту сильною гравітацією, що дає їм змогу поглинати зорі й випускати в космічний простір потоки речовини зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Проте, виявляється, магнітне поле в околицях однієї з чорних дір доволі слабке. До такого висновку дійшли науковці з Університету Флориди (University of Florida) в статті, оприлюдненій журналом Science.

Чи існує життя у Всесвіті, окрім Землі? Астрономи з’ясували, що наша галактика Молочний Шлях містить багато екзопланет, тобто планет біля інших зір (не Сонця). Деякі з таких планет можуть бути придатними для позаземного життя. Це екзопланети, що містяться в зонах життя своїх материнських зір (зона життя — ділянка простору довкола зорі, де на планетах є рідка вода — Ред.).

Однак питання про зону життя — дуже складне. Дослідники, яких очолював Чуаньфей Донґ (Chuanfei Dong) з Лабораторії фізики плазми Принстону (Princeton Plasma Physics Laboratory, PPPL) Міністерства енергетики США та Принстонського університету, нещодавно висловили сумніви щодо наявності води і, отже, можливого життя, на екзопланетах, яких часто згадують з цієї нагоди, що обертаються навколо червоних карликів — найпоширенішого типу зір в Галактиці.

Нейтрино, субатомні частинки, важко реєструвати, бо вони проникають через звичайну речовину без взаємодії. Але результати нового дослідження, виконаного з допомогою детектора IceCube («Крижаний куб») в Антарктиці свідчать, — високоенергетичні нейтрино з космічних джерел, проходячи крізь Землю, взаємодіють з її речовиною. Вперше в науковому експерименті визначено здатність Землі поглинати нейтрино.

Астрономи отримали нове дивовижне зображення поверхні старої червоної гігантської зорі, що дозволило пролити нове світло на майбутнє нашого Сонця. Зоря, відома як W Hydrae, лежить на відстані 320 світлових років від Землі в сузір’ї Гідри (Hydra). W Hydrae має таку ж масу, як і Сонце, але вона наближається до кінця свого життя і тому має величезні розміри — її діаметр удвічі перевищує розміри орбіти Землі.