Науковці вперше зареєстрували випромінювання на міліметрових довжинах хвиль від спалаху, викликаного злиттям нейтронної зорі з іншою зорею.

Група дослідників, до складу якої входили науковці та випускники Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, зареєструвала один із найенергетичніших короткочасних спалахів гамма-випромінювання, які коли-небудь спостерігали. Післясвітіння, що виникло внаслідок спалаху, стало одним з найяскравіших в історії спостережень цих явищ. Результати науковців має оприлюднити The Astrophysical Journal Letters.

Протягом багатьох років люди, які не належать до спільноти професійних науковців, але які в свій вільний час виконували певну дослідницьку роботу в рамках громадських наукових проектів, регулярно робили захопливі відкриття та значний внесок у науковий процес. Ці громадянські вчені іноді проглядають великі масиви даних у пошуках космічних скарбів і, як наслідок, відкривають невідомі об’єкти. Прикладом цього є «Воорверп Ганні» (Hanny’s Voorwerp). (Цей об’єкт виявила Ганні Ван Аркел, вчителька з Нідерландів — Ред.) Іноді громадянські вчені привертають увагу професійних науковців до незвичайного явища. Прикладом такого відкриття є явище під назвою STEVE, що схоже на полярне сяйво. Хай там як, поява громадських наукових проєктів змінила характер наукової взаємодії між громадськістю та науковою спільнотою.

Наймасивніша нейтронна зоря з досі виявлених, яка обертається навколо своєї осі понад 700 разів на секунду, руйнує свого супутника.

Нейтронну зорю PSR J0952-0607 астрономи відкрили в 2017 році приблизно за 3000 світлових років від Землі в напрямку сузір’я Секстана. Останні вимірювання показали: зоря важить у 2,35 рази більше, ніж Сонце. А це означає, що вона є наймасивнішою нейтронною зорею з нині відомих.

Група науковців під керівництвом професора Тору Місава (Toru Misawa) з Школи загальної освіти Університету Сінсю в Японії вперше виявила, що внутрішня структура у формі бублика центральних ядер яскравих галактик у далекому Всесвіті може мати «анізотропний» вплив на газ, розподілений на величезній території навколо них. Результати цього дослідження оприлюднив The Astrophysical Journal.

Шукати у Всесвіті планети, схожі на Землю, — це все одно, що шукати голку в копиці сіна.

Щоб успішніше виконувати такі пошуки, NASA підтримала початкову стадію з розробки концепції гібридної обсерваторії, яка поєднала б наземний телескоп із космічним екраном, що закриватиме світло зір. Такі пристрої будуть блокувати випромінювання зір під час спостереження із Землі за планетами, що лежать за межами Сонячної системи, тобто екзопланетами. Гібридна обсерваторія землеподібних екзопланет (Hybrid Observatory for Earth-like Exoplanets, HOEE) перетворить найбільші наземні телескопи на найпотужніші пристрої для пошуку планет, які коли-небудь створювали, і громадськість має можливість стати частиною цієї новаторської ініціативи.