Мапа дасть змогу астрономам краще зрозуміти сусідні галактики та галактичні скупчення.

Пілотне дослідження WALLABY (Widefield ASKAP L-band All-sky Blind surveY) нанесло на мапу сотні галактик, які лежать на площі 180 квадратних градусів небесної сфери, що еквівалентно площі понад 700 дисків повного Місяця. Результати роботи науковців оприлюднено у публікаціях Астрономічного товариства Австралії.

Аналіз найпершого зображення, отриманого за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, показав: інструмент MIRI (Mid-Infrared Instrument), розроблений у Нідерландах, працює навіть краще, ніж сподівалися його розробники. Дослідники з Ґронінґенського університету показали, що інфрачервоний телескоп реєструє деталі галактик на час, коли Всесвіту було лише близько 1 мільярда років. Цей період важливий для астрономів, бо саме тоді утворилися перші галактики. Аналіз науковців незабаром оприлюднить The Astrophysical Journal.

Група астрономів, яку очолювали науковці з Ворицького університету (Велика Британія), ідентифікувала найстарішу зорю в нашій галактиці, що накопичує уламки планетезималей, котрі обертаються навколо неї. Це одна з найстаріших планетних систем, виявлених у Молочному Шляху.

Результати нового дослідження вказують на те, що чорні діри мають властивості, характерні для квантових частинок. Науковці показали, що дивовижні космічні об’єкти можуть бути водночас маленькими та великими, важкими та легкими або мертвими та живими, як легендарний кіт Шредінґера.

Група астрономів стверджує — їм вдалося виміряти масу нейтронної зорі, яка виявилася такою малою, що це відкриття може привести до нової фізики. Але інші науковці кажуть, що така надзвичайна претензія потребує надзвичайних доказів.

Об’єкт, про який ідеться, є добре відомою нейтронною зорею в центрі залишку наднової HESS J1731–347, що лежить на відстані понад 8000 світлових років від Землі у напрямку сузір’я Скорпіона. Після повторного аналізу даних, отриманих за допомогою космічних обсерваторій XMM-Newton і Suzaku протягом майже десятирічних рентгенівських спостережень, Віктор Дорошенко та його колеги з Тюбінґенського університету в Німеччині дійшли висновку, що ця нейтронна зоря має лише 80% маси Сонця. Статтю науковців оприлюднено в Nature Astronomy.