Нові дослідження показують, що так звані «вусики» (tendrils чи filaments — нитки) галактик довжиною до сотень мільйонів світлових років можуть бути найбільшими у Всесвіті об’єктами, що обертаються. Науковці докладно виклали свої висновки в журналі Nature Astronomy.
Небесні тіла обертаються: планети, зорі та галактики. Однак величезні скупчення галактик часто обертаються дуже повільно, якщо обертаються взагалі. «Багато дослідників вважали, що саме на цих структурах і спиняється обертання в космічних масштабах», — сказав співавтор дослідження Ноам Лібескінд (Noam Libeskind), космолог з Інституту астрофізики імені Лейбніца в Потсдамі (Німеччина).
Але в рамках нового дослідження Лібескінд та його колеги виявили, що космічні нитки, або величезні волокна, складені з галактик, очевидно, крутяться. «Є структури такі величезні, що цілі галактики — це лише плями пилу», — сказав Лібескінд. «Ці величезні нитки набагато, набагато більші за скупчення галактик».
Попередні дослідження показали: після появи Всесвіту внаслідок Великого Вибуху приблизно 13,8 мільярда років тому, велика кількість газу, який становить переважну частину відомої речовини космосу, сформували величезні утворення у вигляді аркушів. Потім ці аркуші розпадалися, що спричинило утворення ниток грандіозної космічної павутини.
Використавши дані огляду Sloan Digital Sky Survey, науковці дослідили понад 17000 ниток і виконали аналіз швидкостей, з якими галактики, що входять до складу цих величезних волокон, рухалися всередині кожного вусика. Дослідники виявили — особливості руху цих галактик можна пояснити, якщо припустити, що вони обертаються навколо центральної осі кожного волокна.
Найвища швидкість кружляння галактики навколо порожнистих центрів цих вусиків, яку зареєстрували дослідники, становить майже 360 000 км/год. Науковці зауважили: вони не припускають, що кожне окреме волокно у Всесвіті обертається, але, здається, обертові волокна існують.
Велике питання: «Чому вони крутяться?» — сказав Лібескінд. Великий Вибух не надав Всесвіту споконвічного обертання. Отже, все, що спричинило закручування цих ниток, мало виникнути пізніше, коли утворювались структури, сказав він.
Одне з можливих пояснень цього обертання полягає в тому, що внаслідок дії сильних гравітаційних полів цих ниток на газ і пил всередині них спричинили виникнення сили зміщення, яка й закрутила цю речовину. Однак зараз «ми не впевнені, як можна спричинити обертальний момент у таких масштабах», — зауважив Лібескінд.
Нині науковці прагнуть зрозуміти причину обертання волокна за допомогою комп’ютерного моделювання того, як поводиться речовина при найбільших космологічних масштабах.
За інф. з сайту www.space.com
