Найкращі сподівання знайти життя у космосі — це не прослуховування закодованих повідомлень чи подорож до далеких зір, а виявлення хімічних ознак життя в атмосферах екзопланет. Часто вважають, що це досягнення, на яке довго очікували, не під силу нашим нинішнім обсерваторіям, але результати нового дослідження показують: космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) може його отримати.

В астрономії інші елементи, крім водню та гелію, називають металами. Хоча це може змусити вашого шкільного вчителя хімії здригнутися, це має сенс для астрономів. Першими у Всесвіті виникли два найлегші елементи. Їхні атоми — це результат Великого Вибуху. Вони становлять понад 99% атомів у Всесвіті. Поява всіх інших елементів, від вуглецю до заліза та золота, спричинена астрофізичними процесами. До таких належать синтез елементів у ядрах зір, вибухи наднових, зіткнення білих карликів і нейтронних зір.

Оцінка екзопланет показує, що багато з них мають ексцентричну орбіту навколо своєї зорі, що, ймовірно, унеможливлює життя.

Діаметр карликових зір спектрального класу M, що становлять 70% усіх відомих зірок, становить щонайбільше половину поперечника Сонця. А ще, вони набагато холодніші, тому для того, щоб мати рідку воду, а отже, і життя, екзопланети, які обертаються навколо таких зір, мають лежати біля них дуже близько.

Періоди зміни льодовиків в епоху раннього плейстоцену* тривали переважно 41 000 років і мали менші амплітуди, ніж льодовикові цикли з періодичністю в 100 000 років в пізньому плейстоцені.

«Орбіта Землі навколо Сонця та орієнтація осі обертання планети повільно змінюються з часом через силу тяжіння Сонця, Місяця та інших планет», — сказав дослідник Токійського університету Аяко Абе-Оучі (Ayako Abe-Ouchi).

«Ці астрономічні сили впливають на земне довкілля через зміни в розподілі сонячного світла та контрастів між сезонами. Зокрема, льодовикові покриви чутливі до цих зовнішніх сил, що призводить до циклічних змін, коли період льодовиків поступається епосі зі зменшеною кількістю чи відсутністю льодовиків (її називають міжльодовиковим періодом)».

Нові відкриття в астрономії, про які стало відомо у першій половині травня 2023 року, а також астрономічні явища другої половини поточного місяця та події в світі астрономії — основні теми розмови на ютуб-каналі «Все про Всесвіт».