news 04 12 20 1v

Науковці, які працюють з даними спостережень космічного телескопа «Ґайя» (Gaia) Європейського космічного агентства, визначили точні положення, відстані, кольори та рух понад 300 000 зір у межах 100 парсек (близько 330 світлових років) від Землі. На основі цього створено найдокладнішу мапу нашого зоряного сусідства з усіх, укладених досі. Фактично, це тривимірна модель найближчої до нас частини Галактики, яка дає змогу «літати» в ній, ніби управляючи зоряним кораблем.

news 01 12 20Як і всі звичайні зорі, Сонце має енергію завдяки перетворення водню у важчі елементи. Ядерний синтез — це не тільки те, що спричиняє зорі світити, це ще й основне джерело хімічних елементів, які є в нашому світі. Більшу частину нашого розуміння термоядерного синтезу в надрах зір науковці здобули завдяки побудові теоретичних моделей атомних ядер. Однак, від нашої найближчої зорі ми також маємо змогу отримати ще один доказ щодо такого синтезу: нейтрино, що виникають у ядрі Сонця.

news 25 11 20 v

У розмові, яка почнеться 30 листопада поточного року о 21 годині київського часу на ютуб-каналі «Все про Всесвіт», автор зробить огляд вартих уваги наукових результатів, про які стало відомо у жовтні й листопаді, а також коротко скаже про цікаві астрономічні явища та події в світі астрономії у першій половині грудня.

Розмова відбудеться наживо і передбачає спілкування її учасників з автором в чаті.

news 21 11 20Науковці, які досліджують еволюцію Галактики за даними Слоанівського цифрового огляду неба (Sloan Digital Sky Survey, SDSS) обсерваторії Апачі-Пойнт (Apache Point Observatory Galactic Evolution Experiment, APOGEE), виявили «викопну галактику», заховану в глибинах нашого Чумацького Шляху.

Цей результат, оприлюднений в журналі «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства», може змінити наше розуміння того, як Молочний Шлях виріс у галактику, яку ми бачимо нині.

news 13 11 20Давним-давно у глибинах Всесвіту потужний сплеск гамма-променів спричинив вивільнення протягом пів секунди більше енергії, ніж Сонце згенерує її за усі 10 мільярдів років свого життя.

Вивчивши неймовірно сильний сплеск випромінювання в оптичному, рентгенівському, ближньому інфрачервоному та радіо діапазонах електромагнітного спектра, група астрофізиків, яку очолювала Вен-фай Фонґ (Wen-fai Fong) з Коледжу мистецтв і наук Вайнберга Північно-Західного університету (США), дійшла висновку: вони, ймовірно, помітили народження магнітара.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.