На Юпітері, з його ураганами, сильними вітрами, полярними сяйвами та екстремальними значеннями температури і тиску, багато чого відбувається. Тепер космічний телескоп Джеймса Вебба зробив нові зображення планети. Спостереження «Вебба» дадуть науковцям ще більше підказок про внутрішню будову Юпітера.

Мілісекундні пульсари (millisecond pulsars, MSP) — це нейтронні зорі з короткими періодами обертання в маломасивних рентгенівських подвійних зоряних системах, що тривалий час перебувають у процесі обміну масою зі своїм компаньйоном. Кулясті зоряні скупчення — утворення з десятків тисяч або мільйонів зір — є плідним середовищем для формування MSP. Проте в NGC 6397 — одному з двох найближчих до Землі кулястих зоряних скупчень — донедавна ідентифікували лише один мілісекундний пульсар.

Астрономи давно шукали місця, де виникають деякі з протонів із найвищою енергією в нашій галактиці. Тепер дослідження, виконане із використанням даних 12-річних спостережень космічного гамма-телескопа NASA «Фермі» (Fermi Gamma-ray Space Telescope), підтверджує, що один залишок наднової є саме таким місцем.

Науковці вперше зареєстрували випромінювання на міліметрових довжинах хвиль від спалаху, викликаного злиттям нейтронної зорі з іншою зорею.

Група дослідників, до складу якої входили науковці та випускники Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, зареєструвала один із найенергетичніших короткочасних спалахів гамма-випромінювання, які коли-небудь спостерігали. Післясвітіння, що виникло внаслідок спалаху, стало одним з найяскравіших в історії спостережень цих явищ. Результати науковців має оприлюднити The Astrophysical Journal Letters.

Протягом багатьох років люди, які не належать до спільноти професійних науковців, але які в свій вільний час виконували певну дослідницьку роботу в рамках громадських наукових проектів, регулярно робили захопливі відкриття та значний внесок у науковий процес. Ці громадянські вчені іноді проглядають великі масиви даних у пошуках космічних скарбів і, як наслідок, відкривають невідомі об’єкти. Прикладом цього є «Воорверп Ганні» (Hanny’s Voorwerp). (Цей об’єкт виявила Ганні Ван Аркел, вчителька з Нідерландів — Ред.) Іноді громадянські вчені привертають увагу професійних науковців до незвичайного явища. Прикладом такого відкриття є явище під назвою STEVE, що схоже на полярне сяйво. Хай там як, поява громадських наукових проєктів змінила характер наукової взаємодії між громадськістю та науковою спільнотою.