За два тижні, поки тривав вибух, було викинуто стільки енергії, скільки Сонце виділить за весь час існування.

Прикладом абсолютно нового типу космічного вибуху, який значно перевершує більшість наднових, може бути руйнування зорі чорною дірою малої або середньої маси.

Японське агентство аерокосмічних досліджень (Japan Aerospace Exploration Agency, JAXA) за допомогою ракети-носія H-IIA 7 вересня 2023 р. вивело на орбіту Землі космічний зонд X-Ray Imaging and Spectroscopy Mission (XRISM) — Місія рентгенівських зображень та спектроскопії. Нова рентгенівська обсерваторія працюватиме на висоті 550 км над поверхнею Землі щонайменше протягом трьох років.

Починаючи з перших прямих спостережень сонячного вітру в 1959 році, астрономи працювали над тим, щоб з’ясувати, що спричиняє цей потік плазми. Тепер науковці, які працюють з космічним зондом ESA/NASA Solar Orbiter, вважають, що у них є відповідь: крихітні спалахи, які називають «пікоспалахами».

Це могло б пояснити, як у ранньому Всесвіті надмасивні чорні діри так швидко наростили масу, що в мільярди разів перевищувала масу Сонця.

Можливо, астрономи виявили перші докази існування паростка («насіння») масивної чорної діри в ранньому Всесвіті.

Ці так звані паростки могли б допомогти пояснити, як деякі надмасивні чорні діри з масами, еквівалентними мільйонам або навіть мільярдам мас Сонця, могли вирости досить швидко, щоб існувати менш ніж через 1 мільярд років після Великого Вибуху.

Дослідники знайшли новий спосіб вимірювання темної енергії — таємничої сили, яка становить понад дві третини Всесвіту та відповідає за його прискорене розширення — в нашому власному космічному оточенні.

Дослідники з Кембриджського університету виявили, що можна зафіксувати та виміряти темну енергію, вивчивши Андромеду, сусіда нашої галактики, який перебуває на шляху сповільненого зіткнення з Молочним Шляхом.