Наприкінці кожного календарного року різні наукові спільноти визначають найвизначніші результати досліджень в своїй галузі. Зазвичай це роблять провідні часописи, які друкують статті з результатами досліджень, або ж науково-популярні періодичні видання чи інтернет-ресурси, котрі спеціалізуються на відповідній галузі науки. Вже кілька років поспіль так справу робить і «Наше небо». Тому нижче коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про найважливіші, як на наш погляд, досягнення астрономії в 2024 році та події в світі астрономії. Матеріал підготовлено за публікаціями в розділах «Новини» на Українському астрономічному порталі, інтернет-журналі «Наше небо» та сайті «Астроосвіта».
ВІДКРИТТЯ
Огляд темної енергії оприлюднив остаточні результати аналізу найбільшої та найодноріднішої вибірки наднових зір
Науковці, які виконують проєкт «Огляд темної енергії» (Dark Energy Survey, DES) за допомогою Камери темної енергії, встановленої на 4-метровому телескопі Віктора М. Бланко в Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо, уклали найбільшу вибірку наднових, яку будь-коли отримували за допомогою одного телескопа. Проаналізувавши понад 1500 віддалених наднових, колаборація DES наклала найсильніші обмеження на швидкість розширення Всесвіту, які коли-небудь отримували на підставі вивчення наднових, і виявила натяки на те, що густина темної енергії Всесвіту може змінюватися з часом.
Відкриття другої надвеликої структури в далекому космосі ще більше кидає виклик нашому розумінню Всесвіту
Структура «Велике Кільце в небі» (Big Ring in the Sky) міститься на відстані 9,2 мільярда світлових років від Землі. Його діаметр становить приблизно 1,3 мільярда світлових років, а окружність — близько 4 мільярдів світлових років. Якби ми могли бачити це кільце на небі, то вздовж його діаметра помістилося б приблизно 15 дисків повного Місяця.
Це друга надвелика структура, відкрита аспіранткою Університету Центрального Ланкаширу (University of Central Lancashire, UCLan) Алексією Лопес (Alexia Lopez). Вона два роки тому також відкрила в небі структуру «Гігантська Дуга» (Giant Arc). Дивовижно те, що Велике кільце та Гігантська дуга, діаметр яких становить 3,3 мільярда світлових років, є космологічними «сусідами» — їх видно на однаковій відстані, в той самий космічний час і на відстані лише 12 кутових градусів один від одного на небесній сфері.
Поблизу надмасивної чорної діри нашої галактики вперше в історії виявлено подвійну зорю
Міжнародна група дослідників виявила подвійну зорю, що обертається близько до Стрільця A*, надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики. Це перший випадок, коли пару зір знайдено в околицях надмасивної чорної діри. Відкриття, зроблене завдяки спостережним даним, що зібрані за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), дасть змогу астрономам зрозуміти, як зорі виживають в середовищах з екстремальною гравітацією, і може прокласти шлях для виявлення планет поблизу Стрільця A*.
Молоді зорі на околицях галактик: нарешті знайдено пояснення
Утворення зір добре зрозуміло, коли воно відбувається в межах галактик. Але коли зорі народжуються на порожніх галактичних окраїнах — це вимагає пояснення. Тепер астрономи оголосили, що вони вперше спостерігали біля віддалених країв галактик молекулярні хмари, які є місцем утворення зір.
Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики
«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.
НОВІ ТЕЛЕСКОПИ ТА КОСМІЧНІ МІСІЇ
У Чилі відкрито найвищу в світі обсерваторію
На висоті 5640 м на вершині гори в пустелі Атакама на півночі Чилі розпочала роботу обсерваторія Токійського університету (University of Tokyo Atacama Observatory,TAO). Це найвища астрономічна обсерваторія у світі, яка сертифікована Книгою рекордів Гіннесса. 6,5-метровий телескоп, оптимізований для інфрачервоного випромінювання, нарешті став до ладу після 26 років планування та будівництва.
Перший погляд на рентгенівський космос від місії XRISM
Японська космічна обсерваторія XRISM (X-ray Imaging and Spectroscopy Mission) представила перший погляд на безпрецедентні дані, які вона збиратиме, коли пізніше цього року буде розпочато наукові спостереження. Наукова група обсерваторії опублікувала знімок скупчення із сотень галактик і спектри залишків зір у сусідній галактиці, що дають науковцям докладний погляд на хімічний склад цих об’єктів.
«Евклід» почав 6-річне дослідження темного Всесвіту
Космічний телескоп Euclid («Евклід»), який стартував із Землі 1 липня 2023 р., офіційно почав своє дослідження в День Святого Валентина і виконає близько 15% свого огляду цього року. Початковий набір даних глибокого неба буде опубліковано навесні 2025 року, а дані першого року загального огляду — влітку 2026 р.
«Айнштайн» широко відкрив очі на рентгенівське небо
Перші зображення, зроблені передовою місією, були представлені на 7-му семінарі консорціуму Einstein Probe у Пекіні. Вони демонструють весь потенціал зонда та показують, що його оптика, яка імітує очі омара, готова контролювати рентгенівське небо. Космічний рентгенівський телескоп отримав світлини кількох відомих небесних об’єктів, щоб дати науковцям натяк на те, на що здатна місія.
Космічний апарат Einstein Probe (зонд «Айнштайн») Китайської академії наук (Chinese Academy of Sciences, CAS), запущений 9 січня 2024 року, приєднався до телескопів XMM-Newton Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) та XRISM Японського агентства аерокосмічних досліджень (Japan Aerospace Exploration Agency) в їхній роботі з відкриття Всесвіту в рентгенівському світлі. Ця місія є результатом співпраці під керівництвом CAS з ESA, Інститутом позаземної фізики Макса Планка (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, MPE) в Німеччині та Національним центром космічних досліджень (National Centre for Space Studies, CNES) у Франції.
Перша сторінка великого атласу Космосу від місії «Евклід»
15 жовтня 2024 року космічна місія Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) «Евклід» (Euclid) показала перший фрагмент своєї великої мапи Всесвіту, на якій зображені мільйони зір і галактик.
Цей перший фрагмент мапи, який є величезним мозаїчним зображенням з 208 гігапікселів, представили на Міжнародному астронавтичному конгресі в Мілані (Італія) генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер (Josef Aschbacher) і директором з науки Керол Манделл (Carole Mundell).
ПОДІЇ
Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці
Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.
3D-принтер надрукував у космосі першу металеву деталь
3D-принтер Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) для друку металевих речей в космосі надрукував першу деталь. Принтер, створений компанією Airbus та її партнерами для технічної демонстрації, було відправлено на Міжнародну космічну станцію на початку цього року. Там астронавт ESA Андреас Моґенсен (Andreas Mogensen) встановив корисний вантаж у європейську стійку модуля Columbus ESA. У серпні поточного року принтер успішно надрукував першу 3D металеву форму в космосі.
Зареєструвати брижі простору–часу: обсерваторія LISA отримала добро
25 січня 2024 р. Комітет з наукової програми Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) схвалив місію «Космічна антена лазерного інтерферометра» (Laser Interferometer Space Antenna, LISA) — першу наукову спробу виявлення та вивчення гравітаційних хвиль за допомогою космічних зондів, розміщених в навколоземному просторі.
Цей важливий крок, офіційно названий «схвалення» («adoption»), означає, що концепція місії та технологія достатньо розвинені, щоб дати добро на створення інструментів і космічних апаратів. Ця робота розпочнеться в січні 2025 року після вибору європейського промислового підрядника.
Китайський атлас Місяця найдокладніший з усіх, які коли-небудь створювали
Геологічний атлас місячної кулі вдвічі перевищує роздільну здатність мап епохи програми «Аполлон» і підтримає космічні амбіції Китаю та інших країн.
Китайська академія наук (Chinese Academy of Sciences, CAS) опублікувала геологічні мапи Місяця з найвищою роздільною здатністю. Геологічний атлас місячної кулі, для складання якого понад 100 дослідникам знадобилося більше десяти років, показує загалом 12 341 кратер, 81 басейн і 17 типів гірських порід, а також іншу базову геологічну інформацію про місячну поверхню. Мапи створено в безпрецедентному масштабі 1:2 500 000.
Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
17 липня 2024 р. виповнилося 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.
Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.
Підготував Іван Крячко
