Геологічний атлас місячної кулі вдвічі перевищує роздільну здатність мап епохи програми «Аполлон» і підтримає космічні амбіції Китаю та інших країн.
Китайська академія наук (Chinese Academy of Sciences, CAS) опублікувала геологічні мапи Місяця з найвищою роздільною здатністю. Геологічний атлас місячної кулі, для складання якого понад 100 дослідникам знадобилося більше десяти років, показує загалом 12 341 кратер, 81 басейн і 17 типів гірських порід, а також іншу базову геологічну інформацію про місячну поверхню. Мапи створено в безпрецедентному масштабі 1:2 500 000.
«Кожне питання в геології починається з погляду на геологічну карту», — сказав Росс Мітчелл (Ross Mitchell), геофізик з Інституту геології та геофізики CAS у Пекіні. За його словами, новий місячний атлас «справді є ресурсом для всього світу».
Китайська академія наук також випустила книгу під назвою «Map Quadrangles of the Geologic Atlas of the Moon» («Чотирикутні мапи геологічного атласу Місяця»), що містить 30 секторних мап, які разом складають візуалізацію всього Місяця.
Цзяньчжун Лю (Jianzhong Liu), геохімік з Інституту геохімії CAS у Гуйяні та співкерівник проєкту, каже, що наявні досі мапи Місяця були складені в 1960-х та 1970-х роках. «Геологічна служба США використала дані місій “Аполлон”, щоб створити кілька геологічних мап Місяця, зокрема і глобальну мапу масштабом 1:5 000 000 та деякі регіональні мапи з більшою точністю поблизу місць посадки космічних кораблів», — говорить він. «Відтоді наші знання про Місяць значно розширилися, і ці мапи більше не могли задовольнити потреби для майбутніх досліджень Місяця».
Китай використовуватиме мапи для підтримки своїх місячних амбіцій, і Лю каже, що мапи стануть в нагоді іншим країнам, коли вони будуть здійснювати власні місії на Місяць. Цього року до Місяця запустили три космічні апарати, і в травні Китай має намір відправити зонд для збору каменів на зворотному боці Місяця.
Науковці використовуватимуть нові місячні мапи, щоб краще зрозуміти історію Місяця. Авторські права на зображення: Китайська академія наук через Xinhua/Alamy. Фото з сайту www.nature.com.
Завдяки оновленому атласу вчені зможуть краще зрозуміти історію Місяця, оцінити потенційні місячні ресурси та виконати порівняльні геологічні дослідження. Це також дасть інформацію про вибір місця для майбутніх місій, зокрема й про те, де побудувати місячну дослідницьку базу, каже Лю.
Каролін ван дер Боґерт (Carolyn van der Bogert), планетарний геолог з Університету Мюнстера в Німеччині, каже, що вона була вражена обсягом роботи, яку китайські колеги вклали у складання нового атласу. «Ми з нетерпінням чекаємо можливості працювати з мапами дуже докладно», — зазначила вона.
Позаземна картографія
За словами Лю, атлас, який доступний китайською та англійською мовами, укладено з використанням даних китайської програми дослідження Місяця, особливо місії Chang’e-1 («Чан’е-1»), яка між 2007 і 2009 роками досліджувала місячну поверхню з орбіти. «Камера Chang’e-1 дала змогу спостерігати рельєф Місяця та геологічні структури, а її інтерференційний спектрометр зіграв ключову роль в ідентифікації різних типів гірських порід», — зазначив він.
Новий атлас укладено на основі даних китайської програми дослідження Місяця. Авторські права на зображення: Китайська академія наук через Xinhua/Alamy. Фото з сайту www.nature.com.
Спостереження, виконані на поверхні Місяця посадковими апаратами «Чан’е-3» і «Чан’е-4» у 2013 і 2019 роках відповідно, допомогли перевірити точність даних «Чан’е-1». Наукова група атласу також використовувала дані таких місій, як Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL) і Lunar Reconnaissance Orbiter, обидві здійснені NASA, та індійського зонда Chandrayaan-1 («Чандраян-1»). «Деякі спостереження дуже доповнили результати місії Chang’e. Наприклад, дані GRAIL допомогли нам ідентифікувати всі глибокі тріщини на поверхні Місяця», — сказав Лю.
Китайські дослідники почали складати мапи в 2012 році, коли вони шукали нові цілі на Місяці для подальших досліджень. У партнерстві з Росією та понад десятком інших країн і організацій Китай очолює будівництво Міжнародної місячної дослідницької станції, яку заплановано створити в середині 2030-х років на південному полюсі Місяця для наукових досліджень і використання ресурсів.
«Внесок в науку про Місяць — це гарний спосіб для Китаю утвердити свою потенційну роль наукового центру в найближчі десятиліття», — сказав Мітчелл.
Лю каже, що його наукова група вже почала роботу над покращенням роздільної здатності мап і створюватиме регіональні мапи більшої точності, зважаючи на потреби науковців та інженерів. Тим часом новий атлас вже інтегровано в хмарну платформу під назвою Digital Moon і незабаром стане доступним для міжнародної дослідницької спільноти.
За інф. з сайту www.nature.com
