Пошук інопланетян йде пліч-о-пліч з пошуком придатних для життя планет. Астрономи шукають екзопланети з хімічними сполуками в атмосфері, які можуть бути ознакою розвиненої цивілізації. Такі сполуки, відомі як техносигнатури, містить атмосфера Землі. Вони виникли через спалювання викопного палива. Група дослідників вивчала поліциклічні ароматичні вуглеводні та перевіряла, чи можна їх виявити.
Науковці протягом кількох десятиліть розробили різні методи пошуку розвинених цивілізацій. Від сканування зір на наявність аномальних радіосигналів чи лазерних імпульсів до пошуку доказів наявності води на екзопланетах. Але поки що позитивних результатів немає. У таких проєктах, як SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence, Пошук позаземного розуму), дослідники використовували деякі з найпотужніших у світі радіотелескопів для прослуховування сигналів. Водночас екзопланети, що містяться в зоні життя своєї зорі, були досліджені на наявність ознак води. Адже вода може свідчити про можливе існування життя.
Телескоп Аллена науковці використовують для пошуку техносигналів інопланетян. Авторські права на зображення: Сет Шостак, Інститут SETI. Фото з сайту www.universetoday.com.
Група науковців на чолі з Двайпаяном Дабі (Dwaipayan Dubey) дослідила можливість використання поліциклічних ароматичних вуглеводнів (Polycyclic Aromatic Hydrocarbons, PAH) як альтернативного способу пошуків іншопланетян. Сполуки PAH потрапили в заголовки газет, коли їх виявили всередині марсіанського метеорита. Це відкриття привернуло велику увагу, бо вуглеводні, як відомо, є побічним продуктом життя, і виявлення ознак цих речовин у марсіанських метеоритах свідчить про існування певної форми життя в якийсь момент історії Марса. Дебати стосовно цього все ще тривають, але наукова група вважає, що пошуки вуглеводню в планетних атмосферах можуть дати змогу виявити розвинені цивілізації.
У 1996 р. група науковців під керівництвом доктора Девіда Маккея (David McKay) з Космічного центру імені Ліндона Джонсона NASA оголосила про можливі докази існування життя на Марсі. Докази здобуто завдяки дослідженню марсіанського метеорита, знайденого в Антарктиді, під назвою Alan Hills 84001. Дослідники виявили хімічні та фізичні сліди можливого життя, зокрема карбонатні глобули, що нагадують земні нанобактерії і поліциклічні ароматичні вуглеводні. У земній породі сліди таких хімічних речовин вважали б за продукти розпаду бактерій. Висновки стали предметом суперечок, оскільки було запропоновано небіологічні пояснення знахідок. Нині їх більше не вважають остаточним доказом марсіанського життя. Авторські права на показану тут електронну мікрофотографію: Космічний центр імені Ліндона Джонсона NASA. Фото з сайту www.universetoday.com.
Хоча джерела PAH наявні навіть в космосі, наприклад у міжзоряному середовищі, але вони здебільшого пов’язані з діяльністю біологічних істот. Наукова група зосередила увагу на вуглеводнях, які мають доступний для виявлення переріз поглинання в атмосфері екзопланет, таких як Земля. Поперечний переріз поглинання є мірою ймовірності процесу поглинання, такого як розсіювання частинок, який можна буде виявити за допомогою 8-метрового телескопа обсерваторії «Населені планети» (Habitable Worlds Observatory). До обраних хімічних речовин потрапили: нафталін, антрацен, фенантрен і пірен.
Майбутня місія міжзоряного зонда (interstellar probe mission) має на меті вийти за межі геліосфери до місцевого міжзоряного середовища, щоб зрозуміти, звідки взявся наш дім і куди він рухається. Авторські права на зображення: Лабораторія прикладної фізики Джона Гопкінса (John Hopkins Applied Physics Laboratory). Фото з сайту www.universetoday.com.
Спираючись на дані про концентрації PAH на Землі, наукова група зрозуміла, що вони дещо знизилися після промислової революції. Вивчивши це, науковці виконали моделювання в діапазоні наявних нині концентрацій цих речовин в атмосфері, сподіваючись підтвердити можливість виявити земну цивілізацію за такими техносигнатурами. Дослідники також розглянули можливості телескопа з різним діаметром головного дзеркала виявити такі сигнали. Хоча великі дзеркала дають змогу покращити роздільну здатність і збирають більше світла, результат аналізу був не позитивним.
Аналіз ґрунтувався на тому, що велике дзеркало телескопа здатне розрізняти деталі в спектральній сигнатурі (сигналі — Ред.) чотирьох молекул. Однак дослідники виявили, що телескопи з діаметром дзеркала 6 м, 8 м або 10 м матимуть недостатнє співвідношення сигнал/шум, щоб це дало змогу розпізнати потрібні деталі. Остаточний висновок наукової групи полягає в тому, що виявлення сигнатур PAH в ділянці спектра між 0,2 і 0,515 мкм за допомогою великого земного телескопа неможливо.
Це гарний приклад роботи, яка не дає позитивного результату, однак негативний результат наукового дослідження також цінний. Тепер потрібні подальші дослідження та лабораторні вимірювання, щоб покращити здатність виявляти молекули, що, можливо, допоможе нам знайти нашого першого комічного сусіда.
За інф. з сайту www.universetoday.com
