1. Сріблясто-біляста смуга, що оперізує зоряне небо, отримала в Стародавній Греції назву «Молочний Шлях» (Galaxiaskuklos ― «молочне коло»). Міфи та легенди інших народів світу зберегли різні назви цього виразного утворення на зоряному небі, наприклад, в Україні його здавна називають Чумацький Шлях. Природа Молочного Шляху стала прояснюватись лише в 1610 р., коли Ґалілео Ґалілей вперше в телескоп побачив «неосяжне скупчення зір», що для неозброєного ока зливаються в суцільну сріблясту смугу. Однак, зрозуміти таку концентраціюслабких за яскравістю зір на той час було неможливо.
2. Нині, завдячуючи невтомній праці кількох поколінь астрономів, ми знаємо, що Сонячна система міститься всередині велетенського зоряного утворення. Його називають, зверніть увагу — з великої літери, Галактика (від слова «галактикос», тобто «молочний»), наша галактика або Молочний Шлях. Отже, в астрономії «Молочний Шлях», — це назва зоряної системи (галактики) в якій міститься Сонце. Натомість назви «Чумацький Шлях», «Зоряний Міст» чи, наприклад, «Небесна Ріка» є народними і позначають, зазвичай, сріблясто-білясте утворення на зоряному небі.
3. Оскільки ми перебуваємо всередині Галактики, то вивчати її будову не просто. Важко скласти план міста чи селища, якщо ви стоїте на одному місці й маєте змогу лише роздивлятись навсібіч. Однак, незважаючи на це, астрономи, починаючи від піонерських робіт В. Гершеля у XVIII ст., змогли розкрити багато таємниць Галактики, зокрема встановили складові її загальної будови (ядро, диск, балдж, корона), а також, наприклад, визначити типи зоряного населення (старі й молоді зорі).
4. Наша зоряна система належить до галактик спірального типу. Це означає, що окрім майже 400 млрд зір, до її складу входить багато газу й пилу. Загалом розподіл речовини в Галактиці нерівномірний, але зорі й газопилові хмари зібрані переважно в її диску. У нашій зоряній системі також виділяють зоряні скупчення (розсіяні й кулясті) та зоряні асоціації, а також різного типу туманності. Велику роль в загальному «балансі» Галактики відіграє темна (невидима) матерія, природа якої досі залишається невідомою.
5. Сонячна система міститься не в центрі нашої галактики, навпаки, — вона розташована в одному з її «тихих закутків». Відстань до центра Галактики становить близько 9000 парсеків (інакше — 25 тис. світлових років). Перебуваючи на такій відстані, Сонце здійснює один оберт навколо її центра за майже 230 мільйонів років, які складають галактичний рік (швидкість руху Сонця — 220 км/с). За час свого існування Земля вже обійшла навколо центра Галактики приблизно 25 разів.
