Щорічний подарунок космосу спостерігачам за небом, метеорний потік Ґемініди, досягне піку 13—14 грудня поточного року.
Під час максимуму активності та ідеальних погодних умов, які трапляються дуже рідко, можна протягом години побачити приблизно 100—150 метеорів з потоку Ґемініди. Однак поточного року світло Місяця, який в ніч максимуму метеорів буде в останній чверті, ускладнить спостереження метеорів цього потоку. Залежно від погоди у Північній півкулі в ніч максимуму буде видно лише 30—40 метеорів на годину. Але Ґемініди такі яскраві, що це все одно має бути хорошим видивом.
Білл Кук (Bill Cooke), керівник відділу метеороїдного середовища NASA в Центрі космічних польотів Маршалла в Гантсвіллі (штат Алабама), щоб зменшити вплив місячного світла, пропонує обрати місце в тіні такого будинку чи дерева, звідки відкривається вид на зоряне небо.
Метеорний потік називають Ґемінідами, бо «зорі, що падають» починають свій небесний шлях в сузір’ї Близнюків. У ньому міститься радіант потоку. Кук не радить зосереджувати погляд на цьому сузір’ї, бо метеори поблизу радіанта мають дуже короткі сліди і їх легко проґавити. Однак, простеживши метеор назад до сузір’я Близнюків, можна визначити, чи ви справді «спіймали» Ґемініда (в ці дні діють як інші слабші метеорні потоки, так і трапляються спорадичні метеори).
В Україні (на широті Києва) 13 грудня поточного року радіант метеорного потоку Ґемініди буде видно на небі вже звечора. О 18 годині київського часу його висота над обрієм становитиме майже 10 кутових градусів. Що далі до ночі, то висота збільшуватиметься. Місяць зійде близько 20 години вечора. Це означає, що спостерігачі матимуть півтори години темного неба для спостережень метеорів.
Щоправда, максимум дії метеорного потоку Ґемініди має бути на світанку 14 грудня (фахівці говорять, що це трапиться о 7 годині за київським часом). Заважаючи на ці прогнози, найкращий відтинок час для спостережень в ніч максимуму, — з 2 годині ночі й до початку ранкових громадянських присмерків, тобто якраз до 7 години ранку. Зрозуміло, що метеори потоку Ґемініди можна бачити як до ночі максимуму, так і після неї. Однак 17 грудня це остання дата, коли їх вдасться спостерігати.
Положення радіанта метеорного потоку Ґемініди на зоряному небі 14 грудня 2022 року о 5 годині київського часу для спостерігача, який перебуває на широті Києва. Фото ВЦ «Наше небо» за допомогою електронного планетарію Stellarium.
Для кращих спостережень знайдіть місце подалі від міста та вуличних ліхтарів, одягніться тепло (на вулиці зима), візьміть з собою ковдру чи спальний мішок для додаткового комфорту, ляжте на спину, ногами в напрямку на південь, і дивіться на небо. Наберіться терпіння, вашим очам знадобиться приблизно 30 хвилин, щоб повністю звикнути (адаптуватися) до темряви та побачити метеори. Утримайтеся від погляду на свій мобільний телефон або інші яскраві предмети, щоб ваші очі були постійно адаптованими. Шоу триватиме більшу частину ночі, тому у вас буде багато можливостей помітити яскраві смуги світла на нашому небі.
Тож звідки взявся цей дивовижний потік? Метеори — це дрібні камінці та піщинки, які згоряють, коли входять в атмосферу Землі на високій швидкості, і зазвичай походять від комет.
Потік Ґемінід походить від залишків 3200 Phaethon (3200 Фаетон), астероїда, виявленого 11 жовтня 1983 року за допомогою інфрачервоного астрономічного супутника. Фаетон обертається навколо Сонця з періодом 1,4 років. Водночас Земля щороку проходить крізь слід його залишків, що приводить до появи метеорів.
Фаетон — перший астероїд, з яким пов’язаний метеорний потік. Щоправда астрономи досі сперечаються щодо точної класифікації та походження цього небесного тіла. У Фаетона відсутня крижана оболонка (основна характеристика комети), але деякі вважають його «мертвою кометою», припускаючи, що колись він мав крижану оболонку, яка розтанула. Інші астрономи називають його «кам’яною кометою», бо Фаетон, рухаючись по своїй орбіті, проходить дуже близько повз Сонце. Це, згідно з теоретичними уявленнями, спричиняє нагрівання та розтріскування, що приводить до утворення вздовж орбіти сліду з пилу та більших розміром частинок. Суть полягає в тому, що точне походження Фаетона досі залишається загадкою, але ми знаємо, що це тіло є джерелом Ґемінідів.
Швидкість метеорів потоку Ґемініди становить майже 125 тис. кілометрів на годину, що в 40 разів швидше, ніж швидкість руху кулі. Але дуже малоймовірно, що частинки, які спричиняють появу метеорів, досягнуть поверхні Землі — більшість Ґемінід згорає на висоті від 72 до 88 км.
Інформаційна графіка на основі даних метеорних камер у 2019 році для потоку Гемініди. Авторські права на зображення: NASA. Фото з сайту https://blogs.nasa.gov.
На додаток до ваших можливостей спостерігати зоряне небо, щоранку доступні відео метеорів, записані мережею NASA All Sky Fireball Network (над територією США — І.К.). Щоб ідентифікувати Ґемініди в цих відео — просто шукайте події з позначкою «GEM».
За інф. з сайту https://blogs.nasa.gov та інших джерел підготував Іван Крячко
