Північна ділянка зоряного неба з семизір’ям (ковшем) Великої Ведмедиці та яскравим метеором. Автор фото Богдан Боровик. 2018 рік, осінь, неподалік від Києва.

Дозволю собі розлогий вступ до цього матеріалу, щоб пояснити певні його особливості. В назві використано фразу «небесні явища», а не астрономічні, зумисно. Я привертаю увагу до цих семи подій головно не з огляду на астрономію, а радше з естетичної насолоди, яку може отримати кожен, хто зважиться їх спостерігати. Принаймні п’ять явищ (проходження і покриття без телескопа не побачити, на жаль) дозволяють не тільки їх спостерігати чи споглядати, але й любуватися ними. Навмисне розділяю ці три поняття — спостереження, споглядання і любування ― щоб якомога більше людей звернули на них увагу й обрали для себе найприйнятніший варіант: спостерігати, або споглядати ці небесні явища, чи любуватися ними.

 

1. Повне місячне затемнення 21 січня

Земля, як і будь-які предмети на ній, відкидає в міжпланетний простір тінь внаслідок освітлення її Сонцем. Місяць, природний супутник нашої планети, час від часу потрапляє в таку тінь (або лише у півтінь), що спричиняє його затемнення. У першому випадку повне, а в другому ― часткове.

Вигляд західної ділянки зоряного неба о 7 годині 21 січня 2019 р. на широті Києва під час повного місячного затемнення. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Місяць почне входити у півтінь Землі о 4 год 36 хв київського часу. Повне затемнення почнеться о 6 год 41 хв, його максимальна фаза настане о 7 год 12 хв, а закінчиться воно о 7 год 43 хв. Друга половина повної фази затемнення відбуватиметься на ранковому небі — Сонце зійде в цей день на широті Києва о 7 год 48 хв, а громадянські присмерки почнуться о 7 год 12 хв, тобто саме в той момент, коли Місяць буде найбільш затемнений. Затемнення закінчиться о 9 год 48 хв, коли Місяць вийде з півтіні Землі.

Обставини повного місячного затемнення 21 січня 2019 р. Мал. ВЦ «Наше небо».

2. Міні-парад планет 1 березня

У перший день календарної весни планети Юпітер, Сатурн і Венера влаштовують «парад» на вранішньому небі. В ньому візьме участь також Місяць, який буде лежати між Юпітером і Сатурном.

Вигляд південно-східної ділянки зоряного неба о 6 год 00 хв київського часу 1 березня 2019 р. на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

3. Сполучення Меркурія і Марса 18 червня

Дві планети — Меркурій і Марс — лежатимуть близько одна від одної на вечірньому літньому небі. Такі явища в астрономії називають сполученнями. Хоча на мінімальну відстань планети підійдуть вдень, але до свого заходу ввечері будуть іти небом поруч. Звертаю увагу на те, що світила міститимуться низько над обрієм — щоб їх побачити, треба обрати місце з відкритим горизонтом.

Вигляд західної ділянки зоряного неба о 22 год київського часу 18 червня 2019 р. на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

4. Часткове місячне затемнення 16—17 липня

Вигляд південної ділянки зоряного неба о 1 год 17 липня 2019 р. на широті Києва під час часткового місячного затемнення. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Місяць почне входити у півтінь Землі о 21 год 43 хв київського літнього часу. Часткове затемнення почнеться о 23 год 01 хв, а закінчиться вже 17 липня о 01 год 59 хв. Місяць вийде з півтіні Землі о 3 год 17 хв 36 с.

Обставини часткового місячного затемнення 16—17 липня 2019 р. Мал. ВЦ «Наше небо».

5. Максимум зорепаду Персеїди 13 серпня

Усі зорепади, які ми можемо спостерігати на Землі, «влаштовують» дрібні космічні тіла (пилинки й частинки), що проникають в атмосферу планети й «випаровуються» в ній. Упродовж року діє кілька зорепадів, «прив’язаних» до конкретних дат. Ця прив’язка зумовлена тим, що Земля в своєму орбітальному рухові навколо Сонця в якийсь момент перетинає рій космічного «сміття» ― найчастіше воно є залишками певної комети, або тієї, що існує досі, чи тієї, яка існувала колись. Одним з таких зорепадів є Персеїди — метеорний потік, породжений кометою Свіфта ― Туттля.

Схематичний вигляд зоряного неба та положення на ньому радіанта метеорного потоку Персеїди 13 серпня 2019 р. о 4 год київського літнього часу на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо».

6. Проходження Меркурія перед диском Сонця 11 листопада

Зверніть увагу! Любуватися цим явищем можна лише за допомогою телескопа. Його треба оснастити спеціальним фільтром, або демонструвати зображення Сонця на екран. Дивитися в телескоп на Сонце без захисту очей заборонено!!!

Внутрішні планети (до них належать Венера і Меркурій) для спостерігача, який перебуває на Землі, час від часу проходять перед диском Сонця. Це явище, в астрономії його називають транзитом планети, нині використовують для пошуку екзопланет, тобто планет біля інших зір.

Початок явища — входження Меркурія на диск Сонця (перший зовнішній контакт) ― відбудеться о 14 год 35 хв київського часу. Найменша відстань від центра сонячного диска буде о 17 год 19 хв. Закінчиться проходження, коли тінь Меркурія «відірветься» від краю диска Сонця (четвертий зовнішній контакт), о 20 год 04 хв. Оскільки Сонце в цей день на широті Києва зайде за обрій приблизно в 16 год 20 хв, то в Україні можна буде бачити навіть не всю першу половину транзиту.

Обставини проходження Меркурія перед диском Сонця 11 листопада. Мал. ВЦ «Наше небо».

7. Покриття Місяцем планети Юпітер 28 листопада

Ще один вид затемнень, які можна спостерігати на зоряному небі, — це покриття Місяцем зір, планет та астероїдів. Зауважу, що такі явища досі цікавлять астрономів, бо дають змогу вивчати як особливості Місяця, так і того об’єкта, який він покриває.

Покриття Місяцем планети Юпітер особливе тим, що відбуватиметься вдень. Моменти покриття і відкриття планети нетривалі: перший настане близько 12 год київського часу, а другий — через одну годину. Під час спостережень треба бути обачними, щоб не направити бінокль чи телескоп на Сонце. Воно буде міститися на 24 кутових градусів праворуч, тобто на захід, від Місяця.

Вигляд південної ділянки неба на широті Києва о 12 год київського часу 28 листопада 2019 р. та схеми покриття Місяцем планети Юпітер. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Ясного неба, вдалих спостережень, приємного споглядання і насолоди від любування!

Підготував Іван Крячко