Шукаймо Уран з допомогою Марса та бінокля 13 лютого 2019 року!

Mars Uranr 13 02 19Усі, кого цікавить зоряне небо, знають: з 8 планет Сонячної системи лише дві неможливо бачити візуально, тобто без допомоги оптичних інструментів. До цих планет належать Уран і Нептун. Щоправда, для Урана ця особливість не абсолютна. Значення його блиску лежить на межі можливостей людського ока бачити на небі слабкі світила (нагадаю, це шоста видима зоряна величина, яку позначаємо в астрономії так: 6m).

 

Видима зоряна величина Урана змінюється (знаєте чому?) в межах 5,4 — 6,0, тобто його можна побачити на зоряному небі без допомоги телескопа чи бінокля. Але така можливість для багатьох спостерігачів є суто теоретичною. Навіть тоді, коли спостерігач має гострий зір і темне, без засвітки, небо, знайти на ньому слабку «зірочку» не просто. Вона ховається серед зоряних розсипів і треба мати якийсь дороговказ, який би допоміг виділити її на тлі інших зір. Такими помічниками є яскраві світила (Місяць, планети та зорі), які добре видно на небі. Треба лише знати (в цьому допоможуть Астрономічні календарі та астрономічні сайти), коли одне з таких світил буде лежати на небесній сфері неподалік від Урана. Якраз в цей час і раджу виходити на пошуки сьомої планети Сонячної системи.

13 лютого 2019 року саме такий час. Знайти Уран на зоряному небі нам допоможе планета Марс, яку в цей день видно ввечері. Будемо виконувати пошуки Урана в такі три послідовні етапи: оглянемо загальний вигляд зоряного неба; знайдемо візуально Марс, а далі з допомогою бінокля розшукаємо Уран. Розпочнімо!

1. Загальний вигляд зоряного неба

На вечірньому небі (див. мал. 1) нашу увагу найперше привертає Місяць. Він у вигляді півдиска (на 13 лютого припадає перша чверть Місяця) яскраво світить доволі високо над горизонтом у південній ділянці неба.

Mars&Uran 13 02 19 1

Мал. 1. Вигляд зоряного неба 13 лютого 2019 р. о 19 годині київського часу на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Окрім Місяця ми легко можемо знайти фігуру Оріона — найвиразніше зимове сузір’я о 20 годині вечора кульмінує, тобто проходить через небесний меридіан, а тому його видно над точкою півдня. Фігуру небесного мисливця прикрашають яскраві зорі Бетельгейзе та Ригель. Ліворуч від Оріона й ближче до обрію сяє яскрава зоря, яку годі не помітити на небі. Це Сиріус, найяскравіша зоря на небі Землі, з сузір’я Великого Пса. Над Оріоном, ліворуч і майже на висоті Місяця, легко помітити Альдебаран — найяскравішу зорю в сузір’ї Тельця. Ще вище сяють Плеяди — відоме розсіяне зоряне скупчення. Загалом бачимо дуже красиве зоряне небо, багате яскравими світилами (мал. 2).

Mars&Uran 13 02 19 2Мал. 2. Яскраві світила на зоряному небі 13 лютого 2019 р. о 19 годині київського часу на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

2. Знаходимо Марс візуально (без допомоги оптичних інструментів)

Як серед цієї небесної краси знайти Марс? Змістімо свій погляд з Місяця в бік точки Заходу й знайдімо (мал. 3) в тій ділянці неба великий зоряний квадрат — це найвиразніша частина сузір’я Пегаса (крило міфічного коня). Від його лівої верхньої вершини вгору пролягає кілька яскравих зір, що разом з квадратом утворюють ківш, трохи схожий на знаменити семизір’я Великої Ведмедиці.

Mars&Uran 13 02 19 3Мал. 3. Місяць і «квадрат» сузір’я Пегаса на зоряному небі 13 лютого 2019 р. о 19 годині київського часу на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Тепер уважно подивімося на ділянку неба, що лежить між Місяцем і квадратом Пегаса. Приблизно посередині між цими об’єктами сяє доволі яскраве світило, що (за умови хорошого неба й гарного зору в спостерігача) не мерехтить і в якого помітно червоний колір. Це планета Марс (мал. 4)! Вона в ці дні перебуває в сузір’ї Овна. Її видима зоряна величина становить +1,0.

Mars&Uran 13 02 19 4Мал. 4. Місяць, «квадрат» сузір’я Пегаса та планета Марс на зоряному небі 13 лютого 2019 р. о 19 годині київського часу на широті Києва. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Далі для пошуку планети Уран нам знадобиться простий бінокль.

3. Шукаємо Уран з допомогою бінокля

Не варто шукати потужний, тобто з високим збільшенням, бінокль. Підійде простий. Можна, звісно, використати інші оптичні прилади. Але, за будь-яких ваших можливостей в цій справі, головне, щоб поле зору (це ділянка небесної сфери, яку видно в бінокль) інструмента не було меншим, ніж 1,5 кутових градуси. Річ в тім, що Марс і Уран лежатимуть на небесній сфері на відстані 1° (мал. 5). Якщо поле зору вашого оптичного приладу буде меншим, то в нього ця пара не потрапить.

Mars&Uran 13 02 19 5Мал. 5. Планети Марс та Уран на зоряному небі 13 лютого 2019 р. о 19 годині київського часу на широті Києва при їх спостереженні в бінокль. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Щоб у полі зору вашого оптичного приладу точно розпізнати Уран, зверніть увагу на таку особливість. Якщо Марс перебуває в центрі поля зору, то в околі одного кутового градуса довкола нього є тільки два відносно яскравих світила з приблизно однаковим блиском. Ліворуч від планети і майже паралельно до горизонту — це зоря (на неї вказує біла стрілка на мал. 6), а нижче до горизонту й також ліворуч від планети — це Уран.

Mars&Uran 13 02 19 6Мал. 6. Окіл планети Марс поперечником трохи більше 2° на зоряному небі 13 лютого 2019 р. о 19 годині київського часу на широті Києва при їх спостереженні в бінокль. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Така конфігурація зберігатиметься на зоряному небі до моменту заходу планет за горизонт, що трапиться невдовзі після 23 години.

Ясного неба й вдалих спостережень!

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.