20 жовтня 2018 року з космодрому Куру стартувала ракета-носій «Аріан-5» (Ariane 5) з космічним апаратом «БепіКоломбо» (BepiColombo), призначеним для дослідження Меркурія. Цим стартом Європейське космічне агентство (ЄКА, European Space Agency — ESA) та Японське агентство аерокосмічних досліджень (Japan Aerospace Exploration Agency, JAXA) розпочали свою першу космічну місію з вивчення планети, що лежить найближче до Сонця.

Уявлення художника про космічний апарат BepiColombo під час його польоту до Меркурія. На своєму 7,2-річному шляху до планети, він раз пройде повз Землю, двічі повз Венеру й шість разів обійде довкола Меркурія, перш ніж потрапить на його орбіту. Розмах сонячних зонда становить майже 30 м, довжина зонда — 7,5 м. Зображення Меркурія, показане на другому плані, отримано космічним апаратом NASA «Маринер-10» (Mariner 10). Фото з сайту www.esa.int.

На облавку BepiColombo містяться два космічні апарати — орбітальний супутник Меркурія (Mercury Planetary Orbiter, MPO), побудованого ESA, і орбітальний магнітосферний супутник (Mercury Magnetospheric Orbiter, MMO), який створило JAXA. У 2025 році, коли «БепіКоломбо» підійде до Меркурія, вони мають вийти на окремі орбіти навколо планети.

Mercury Planetary Orbiter має зайняти нижчу орбіту, ніж MMO, щоб дистанційно вивчати планету від її залізного ядра до слабкої атмосфери. Натомість Mercury Magnetospheric Orbiter вивчатиме магнітосферу планети та її взаємодію з сонячним вітром. Згідно з планом, дослідження мають тривати від одного до двох років.

Раніше Меркурій вивчали два американські космічні апарати: «Маринер-10», який в 1974 та 1975 роках тричі пролетів повз планету, і MESSENGER (MErcury Surface, Space ENvironment, GEochemistry and Ranging — апарат для вивчення поверхні, навколишнього середовища, геохімії Меркурія і його зондування). Другий зонд вивчав Меркурій протягом 2011 — 2015 рр. з його орбіти.

За інф. з сайту www.esa.int