Галактики з активним зореутворенням відповідальні за появу гамма-променів, походження яких досі не було невідомим, підтвердили науковці з Австралійського національного університету (АНУ).
Головний автор дослідження, доктор Метт Рот (Matt Roth) з Школи астрономічних та астрофізичних досліджень АНУ, сказав, що дотепер науковці не розуміли, що спричиняє гамма-промені — один з найенергетичніших видів випромінювання у Всесвіті, які «спалахують» на, здавалося би, «порожніх» ділянках неба.
Відкриття може стати підказкою, що допоможе астрономам розгадати інші загадки Всесвіту, наприклад, які частинки є носієм темної матерії — однієї з основних таємниць астрофізики.
«Це знаменна віха, адже нам, нарешті, вдалося зрозуміти походження цих гамма-променів і розгадати таємницю Всесвіту, яку астрономи намагалися розшифрувати з 1960-х років», — сказав доктор Рот.
«У Всесвіті є два очевидних процеси, що спричиняють появу сильних потоків гамма-променів. Перший, — це коли газ падає на надмасивні чорні діри, які містяться в центрах усіх галактик (так зване активне ядро галактики, active galactic nucleus, AGN), а другий — це утворення зір у дисках галактик.
«Ми змоделювали гамма-випромінювання, що надходить від усіх галактик Всесвіту і порівняли наші результати з передбаченнями, які розглядають інші джерела, й виявили: більшість цього розсіяного гамма-випромінювання утворюють галактики з активним зореутворенням, а не активні ядра галактик».
Дослідники ANU змогли точно визначити, як саме виникають ці загадкові гамма-промені, тоді, коли краще зрозуміли особливості руху космічних променів (частинки, що рухаються майже зі швидкістю світла) крізь міжзоряний газ. Космічні промені важливі, бо вони спричиняють появу великої кількості гамма-променів у галактиках з активним зореутворенням при зіткненні з міжзоряним газом.
Спостережні дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла і космічного телескопа «Фермі» були основним ресурсом, який науковці використали для виявлення невідомого джерела гамма-променів. Дослідники виконали аналіз інформації про багато галактик, зокрема про темпи утворення зір, загальні маси, фізичні розміри та відстані від Землі.
«Нашу модель також можна використовувати для прогнозування радіовипромінювання від галактик з активним зореутворенням, що могло б допомогти дослідникам краще зрозуміти внутрішню будову галактик», — сказав доктор Рот.
«Наразі ми розглядаємо можливість виготовлення мап всього неба в гамма-випромінюванні, які можна буде використовувати в айбутньому для виконання спостережень гамма-променів за допомогою телескопів наступного покоління. До таких належить Масив телескопів Черенкова телескоп (Cherenkov Telescope Array), який нині споруджують за участи Австралії. «Цей новий інструмент, сподіваюся, дозволить нам спостерігати в гамма-променях набагато більше галактик з активним зореутворенням, ніж ми їх можемо виявити за допомогою нинішніх гамма-телескопів», — підсумував Метт Рот.
Результати дослідження, авторами якого є науковці з Австралії та Італії, оприлюднив журнал Nature.
За інф. з сайту https://phys.org
