Наймолодшому з сім’ї NASA «Великі обсерваторії» (Great Observatory) виповнилося 15 років. Космічний телескоп «Спітцер» вийшов на орбіту навколо Сонця 25 серпня 2003 року, почавши довгу і довершену місію, яка зробила новаторські відкриття в різних галузях астрономії.

«За 15 років роботи “Спітцер” відкрив нам очі на нові способи вивчення Всесвіту», — заявив Пауль Герц (Paul Hertz), директор відділу астрофізики в штаб-квартирі NASA.

«Відкриття “Спітцера” стосуються як небесних тіл на околиці нашої планетної системи, так і планет навколо інших зір і об’єктів далекого космосу», — додав Герц. «Його робота у співпраці з іншими великими обсерваторіями NASA, допомогла науковцям отримати більш повну картину багатьох космічних явищ».

Новонароджені зорі виглядають з-під «ковдри» пилу на цьому зображенні темної хмари r Змієносця (Rho Ophiuchi), отриманому з допомогою космічного телескопа «Спітцер» (Spitzer). Спостереження виконано в інфрачервоному світлі, яке зазвичай проникає крізь газові та пилові хмари краще, ніж видиме світло. Фото з сайту www.space.com.

Великі обсерваторії — це чотири великогабаритних космічних телескопів, призначених для вивчення Всесвіту в різних довжинах хвиль електромагнітного спектру. Окрім «Спітцера», що спостерігає в інфрачервоному світлі, це — Космічний телескоп імені Габбла (Hubble Space Telescope), який збирає дані переважно у видимому та ближньому ультрафіолетовому світлі, а також обсерваторія імені Комптона для реєстрації гамма-променів (Compton Gamma Ray Observatory, CGRO) та рентгенівська обсерваторія «Чандра» (Chandra).

«Габбл» стартував у квітні 1990 року, CGRO досягла орбіти Землі в квітні 1991 року, а «Чандра» виведена в космос у липні 1999 р. З них не працює досі тільки CGRO; її звели з орбіти в червні 2000 року після того, як відмовив один з її гіроскопів.

Спочатку передбачали, що перша місія «Спітцера» триватиме 2,5 роки, але насправді вона тривала довше понад вдвічі. Ситуація змінилися в липні 2009 року, коли Spitzer вичерпав запас рідкого гелію, що використовувався для охолодження приладів, — це зменшило можливість телескопа вивчати холодні космічні об’єкти. Після цього обсерваторія перейшла в «теплу фазу» (warm phase) спостережень, в якій вона перебуває донині.

Представники NASA запевняють, що цей перехід не став драматичним; дві з чотирьох інфрачервоних камер, що працювали для виконання першої наукової програми «Спітцера», нині працюють з тією самою чутливістю, яку вони мали під час «холодної фази» роботи телескопа. («Спітцер» обладнано ще двома науковими інструментами: інфрачервоним спектрографом та багатопроменевим фотометром).

Протягом 15 років, які «Спітцер» провів у космосі, він спостерігав деякі найвіддаленіші галактики у Всесвіті, допомагав астрономам добувати подробиці народження зір та скласти одну з найповніших мап Молочного Шляху, які коли-небудь укладали науковці.

Телескоп також допоміг відкрити низку екзопланет, зокрема сім планет з твердими поверхнями в системі TRAPPIST-1, яка лежить на відстані всього 39 світлових років від Землі. Науковці вважають, що три з цих семи планет здатні підтримувати життя земного типу. Спостереження Spitzer допомогли астрономам скласти першу в історії мапу погоди для екзопланети ще в 2007 році.

Останнім часом планети біля інших зір стали основним об’єктом дослідження для телескопа «Спітцер». Керівник проекту «Спітцер» Ліза Сторрі-Ломбарді (Lisa Storrie-Lombardi) з Лабораторія реактивного руху NASA в Пасадені (штат Каліфорнія) сказала: «Коли стартував “Спітцер”, вивчення екзопланет тільки починалося, але нині більше половини спостережного часу телескопа використовують для вивчення екзопланет чи їхнього пошуку». «Spitzer дуже добре вивчає екзопланети, хоча він і не був розроблений для цього».

«Спітцер» в хорошій формі, кажуть члени місії, і планують продовжувати її щонайменше до листопада 2019 року. Якщо космічний апарат вийде з ладу, то астронавти не зможуть його відремонтувати. На відміну від «Габбла», що обертається навколо Землі і який кілька разів ремонтували та модернізували, «Спітцер» літає навколо Сонця і міститься на відстані мільйонів кілометрів від своєї рідної планети.

За інф. з сайту www.space.com