Якщо у Всесвіті існують інопланетні цивілізації, деякі з них можуть бути надрозвиненими. Такими продвинутими, що вони можуть розривати планети на частини та створювати величезні оболонки навколо зорі, щоб захопити всю її енергію. Ці сфери Дайсона мають бути помітні за допомогою сучасних телескопів. Час від часу астрономи знаходять об’єкт, що нагадує таку інопланетну мегаструктуру, але поки що всі вони виявилися природними тілами. Наскільки ми можемо сказати, сфер Дайсона досі не виявлено.

І якщо ви подумаєте про це, побудова сфери Дайсона є космічним фіналом капіталістичної антиутопії. В безкінечному прагненні захопити й спожити всю останню частинку енергії ваша цивілізація розриває світи на частини, пересуваючи небо й землю, щоб створити орбітально нестабільний двигун, непридатний для життя. Якщо ви можете подолати світлові роки та трансформувати планети, чому б просто не перемістити планети та супутники, схожі на Землю, у зону проживання зорі та отримати гарне скупчення зручних планет для життя? Якщо така зоряно-панкова цивілізація існує, чи зможуть астрономи її виявити? Це питання лежить в основі дослідження, результати якого оприлюднено в статті на сайті arXiv.

Автори починають із зауваження, що коли Фрімен Дайсон запропонував цю ідею в 1960 році, Сонячна система була єдиною відомою планетною системою. Тоді планетні системи вважали рідкістю, але тепер ми знаємо про них краще. У більшості зір є планети, і навіть у нашій планетній системі є дюжина багатих водою супутників, які можна зробити придатними для життя, змінивши їх орбіти та трохи тераформувавши. Оскільки це було б набагато легше, ніж будувати сферу Дайсона, автори стверджують, що модифіковані системи мають бути набагато поширенішими. Питання лише в тому, як їх виявити.

Одним із способів було б шукати планетні системи, які, здається, не сформувалися природним шляхом. Наприклад, якщо ви знайдете систему з дюжиною світів у зоні життя зорі та кількома іншими планетами, навряд чи це сталося випадково. Менш очевидним було б шукати системи з незвичними орбітами. Можливо, планети мають орбітальні резонанси, які не є стабільними в довгостроковій перспективі, або мають надзвичайно ідеальні орбіти. Можливо, хімічний склад деяких планет не відповідає хімічному складу системи в цілому. До всього, що виділяється, варто придивитися уважніше.

Використання лазерів для зміни орбіти планети. Авторські права на зображення: Нарасімха (Narasimha) та ін. Фото з сайту www.universetoday.com.

Інший спосіб — шукати ознаки систем, які будують інопланетні цивілізації. Автори відзначають, що планети можна повільно переміщати або захоплювати за допомогою потужних спрямованих лазерів. Розсіяне світло від цих лазерів було б видимим з відстані багатьох світлових років. Якщо ми виявимо монохроматичне лазерне світло, що виходить від потенційно придатної для життя зорі, це можуть бути інопланетяни, які будують кращий дім.

Малоймовірно, що ми знайдемо такі докази, але ця ідея не більш дивна, ніж ідея гігантських інопланетних мегаструктур. Крім того, цікаво розмірковувати про те, скільки придатних для життя планет можна зібрати в одну зоряну систему. Виявляється, чимало!

Джерело: Narasimha, Raghav, Margarita Safonova, and C. Sivaram. «Making Habitable Worlds: Planets Versus Megastructures.» arXiv preprint arXiv:2309.06562 (2023).

За інф. з сайту www.universetoday.com