Кадр з фільму «Подорож до Меркурія». Клікнувши по зображенню, ви перейдете на ютуб-канал «Science іn UA», щоб переглянути цей фільм.
Нижче вміщено текст, що звучить за кадрами навчального та пізнавального кіна «Подорож до Меркурія».
Швидким і моторним був у Стародавній Греції олімпійський бог Гермес. Його характер успадкував староримський бог Меркурій. На честь останнього й названо планету, яка не затримується довго на зоряному небі й доволі швидко зникає з поля зору земного спостерігача. Маємо на увазі планету Меркурій.
Меркурій не просто спостерігати на зоряному небі. Він завжди ховається у світлі ранкової чи вечірньої заграви. Окрім цього, не піднімається високо над обрієм, особливо в середніх та північних широтах. В астрономії існує легенда про те, що навіть Микола Коперник — видатний польський астроном — не спостерігав Меркурій.
Така особливість для спостережень Меркурія пояснюється тим, що це найближча планета до Сонця. На зоряному небі вона не відходить від нього на велику відстань, тому її й видно упродовж короткого часу або перед сходом Сонця, або після його заходу.
Що можна сказати про Меркурій, як планету?
Меркурій лежить майже втричі ближче до Сонця, ніж Земля, тому вдень його поверхня нагрівається до температури 467 градусів за шкалою Цельсія. На перший погляд, це найвища температура, яка може бути на планетах Сонячної системи. Але це не так. Ще гарячіше на Венері — другій від Сонця планеті. Це пояснюється тим, що Венера має потужну атмосферу, яка створює парниковий ефект. Оскільки у Меркурія практично відсутня атмосфера і велика тривалість дня і ночі, то нічна температура спадає до понад -180 градусів за Цельсієм.
Чи вивчали Меркурій з допомогою космічних апаратів?
Серед планет земної групи, до якої належить Меркурій, його найменше вивчали з допомогою космічних апаратів. У 1974—1975 роках повз нього тричі пролетів на мінімальній відстані 320 кілометрів американська автоматична міжпланетна станція «Марінер-10». З 2011 р. до 2015 року на орбіті Меркурія перебував космічний зонд «Мессенжер», який був споряджений NASA. З його допомогою, серед великої кількості інших наукових даних, вдалося сфотографувати майже всю поверхню Меркурія і побудувати її мапу.
В чому особливість нової місії до Меркурія?
Об’єднавши зусилля, нову місію до Меркурія спорядили 2018 року Європейське космічне агентство та Японське агентство аерокосмічних досліджень. Космічний апарат «БепіКоломбо», через понад сім років після старту має вийти на орбіту планети. Щоб опинитися біля своєї цілі зонд один раз пройде повз Землю, двічі повз Венеру й шість разів обійде довкола Меркурія.
На облавку «БепіКоломбо» містяться два космічні апарати — орбітальний супутник Меркурія, побудований європейцями, і орбітальний магнітосферний супутник, створений в Японії. У 2025 році, коли «БепіКоломбо» підійде до Меркурія, вони мають вийти на окремі орбіти навколо планети.
Європейський апарат має зайняти нижчу орбіту, ніж японський, щоб дистанційно вивчати планету від її залізного ядра до слабкої атмосфери. Натомість японський зонд вивчатиме магнітосферу планети та її взаємодію з сонячним вітром. Дослідження мають тривати від одного до двох років.
Міжпланетну автоматичну станцію названо на честь італійського математика та інженера Джузеппе Коломбо, якого часто звали просто «Бепі». Він показав, що для економного польоту до Меркурія варто виконувати гравітаційний маневр біля Венери.
Отже, розкривати таємниці Планети Меркурій вирушив третій посланець землян — космічний апарат «БепіКоломбо».
Підготував Іван Крячко