1. Всесвіт — увесь навколишній світ з усіма видами речовини, випромінювання та полів, що розвивається в просторі й часі. Розділ астрономії, який вивчає загальні закономірності будови нашого всесвіту, його походження й еволюцію як цілого, називають космологія (грец. kósmos — світ, Усесвіт і lógos — слово, вчення). Оскільки нині набула широкого поширення гіпотеза про Мультивсесвіт (див. п. 5), то варто розрізняти поняття наш всесвіт (або просто Всесвіт) і всесвіт.

2. За сучасними уявленнями Всесвіт виник приблизно 13,7 млрд років тому внаслідок Великого Вибуху. Відтоді він постійно еволюціонує (змінюється) та розширюється. Причому розширення нині відбувається з прискоренням. Всесвіт мав кілька еволюційних етапів. На початку існування — утворення елементарних частинок і найпростіших атомів, а на останньому етапі, що триває дотепер, — формування складних матеріальних структур (зорі, планети тощо) і, зрештою, життя.

3. Великий Вибух (англ. — Big Bang) — початок, тобто перша мить, існування нашого Всесвіту. Він відбувся, згідно з космологічною теорією (її назва модель гарячого Всесвіту), майже 13,7 млрд років тому. Модель гарячого Всесвіту запропонував у середині ХХ ст. Георгій (Джордж) Гамов. На початку 80-х рр. минулого століття Алан Ґут доповнив її стадією інфляції. Суть якої є в тому, що до моменту близько 10^-32 с розміри Всесвіту зростають за експоненціальним законом, тобто відбувається неймовірно швидке його «роздування». Початок інфляції спричинив «хибний» вакуум (псевдовакуум) — різновидом фізичного вакууму з від’ємним тиском. Такий тиск створює силу відштовхування, що діє як антигравітація.

4. Дослідження неоднорідностей реліктового випромінювання, яке виникло в ранньому Всесвіті, з допомогою космічних зондів WMAP (Wilkinson Microwave Anisotropy Probe) і «Планк» упродовж 2001—2012 років дозволило встановити складові його маси і енергії. Видима речовина, яку можна реєструвати усіма астрономічними телескопами, становить 4%. Темна матерія, що не випромінює електромагнітних хвиль, але чинить гравітаційний вплив на космічні об’єкти, які можна спостерігати, — 23%. Темна енергія — досі загадковий фактор, що, як вважають, проявляє себе у прискореному розширенні нашого Всесвіту, — 73%.

5. Нині в астрономії розглядають уявлення, згідно з якими наш всесвіт є одним з багатьох інших в Мультивсесвіті (часто використовують інший термін — Мультиверс, від анг. Multiverse). Ці уявлення спираються на вдосконалену модель інфляції з якої випливає, що вона (інфляція) приводить до появи великої кількості всесвітів. Їх сукупність і називають Мультивсесвітом. На можливе існування великої кількості (часто кажуть ансамблю) всесвітів з різними фізичними законами вказує також антропний принцип* (від грец. anthropos — людина). Його висловив на початку 70-х років ХХ ст. астрофізик Брандон Картер — існування людства свідчить про те, що закони Всесвіту цьому сприяють.

*Антропний принцип має два варіанти — слабкий і сильний. Сильний своєю суттю є іншим формулюванням принципу біологічного детермінізму (життя — неодмінний атрибут нашого всесвіту). Суть цього варіанту: фундаментальні закони та константи Всесвіту спеціально налаштовані так, щоб міг виникнути спостерігач, який зможе їх осмислити. Згідно зі слабким антропним принципом, за інших значень космологічних параметрів Всесвіту, ніж є (його вік, стала Габбла тощо), життя в ньому могло б і не з’явитися. Досі багато науковців скептично ставляться до антропного принципу, а окремі з них вважають, що уявлення про важливість тонкого налаштування фізичних констант у нашому всесвіті дуже перебільшені.

Для заставки використано фото з сайту www.smithsonianmag.com.

Множина різних всесвітів з Мультиверсу.

© «Наше небо», 2018