Астрономи втрачають нічне небо (і радіонебо) через велику кількість штучних супутників

Astronomers are Losing the Night Sky 1

Коли ви востаннє дивилися на зоряне небо і бачили Чумацький Шлях? Якщо ви живете в одному з дійсно віддалених куточків світу, вашою відповіддю може бути «вчора ввечері». Якщо ви живете в одній із «сільських» областей вашої країни, ви, можливо, пам’ятаєте, як раніше регулярно бачили Чумацький Шлях, але поширення світлодіодів, особливо синіх/білих, поступово стерло Чумацький Шлях із вашого неба. Для переважної більшості людей у ​​нашому маленькому світі відповідь: «ніколи».

Світлове забруднення поступово вкрало у нас ніч. Колись потужні обсерваторії, такі як обсерваторія Гріффіта, були засліплені нічним освітленням, і сучасні телескопи потрібно будувати у найвіддаленіших районах світу, де світлове забруднення все ще можна контролювати. Хоча ми цього не помічаємо, але те саме стосується радіотелескопів. Наші дні наповнені радіосвітлом, від мобільних телефонів і Wi-Fi до сигналів датчиків тиску в сучасних шинах. Усі вони світять в радіо так само яскраво, як світлодіодний ліхтарик у видимому діапазоні. Але в останні роки як оптичні, так і радіотелескопи фіксували зростання світлового забруднення від іншого джерела: сузір’їв супутників (йдеться про великі групи супутників — Ред.).

Такі компанії, як Starlink, запустили стільки супутників, що навіть у найвіддаленіших районах світу ви можете регулярно бачити їх біля горизонту, особливо в час вечірніх і ранкових присмерків. Для оптичних телескопів сліди, які вони створюють, можна певною мірою пом’якшити, якщо зробити ці супутники такими, щоб вони менше відбивали сонячного світла. Однак для радіотелескопів вони становлять серйознішу та складнішу проблему.

Оскільки Starlink та інші схожі «сузір’я» — це супутники зв’язку, вони активно передають радіосигнали на Землю. Уявіть, якби супутники мали потужні прожектори, які світять над вашим будинком весь час. Щось схоже тепер мають радіообсерваторії. Один із способів обмежити світлове радіозабруднення — створити заборонені зони, де супутники не працюють. Наприклад, супутники Starlink затихають над важливим районом Національної зони радіотиші (National Radio Quiet Zone), а також над іншими великими обсерваторіями по всьому світу. Але хоча це зменшує кількість світлового забруднення, це не усуває його.

Astronomers are Losing the Night Sky 2

Зображення групи галактик NGC 5353/4, зроблене за допомогою телескопа в обсерваторії Ловелла в Аризоні (США) в ніч на суботу, 25 травня 2019 року. Діагональні лінії, що проходять через зображення, — це сліди світла від понад 25 супутників Starlink, коли вони пройшли через поле зору телескопа. Авторські права на зображення: Вікторія ҐірҐіс (Victoria Girgis)/Обсерваторія Ловелла. Фото з сайту www.universetoday.com.

Як показало недавнє дослідження, радіосигнали від супутників Starlink не є вузькими. Навіть коли вони затихають над обсерваторією, вони активні в районах поблизу обсерваторій, і побічне радіосвітло може забруднити спостереження. У міру того, як сузір’я супутників стають все більшими, це побічне радіосвітло поступово затьмарює радіонебо, приблизно так само, як світлодіодні ліхтарі з сусідніх міст зменшують видимість Чумацького Шляху.

Ситуація стала такою серйозною, що Центр захисту темного, тихого неба від сузір’я супутників (Centre for the Protection of the Dark, Quiet Sky from Satellite Constellation Interference — CPS) Міжнародного астрономічного союзу закликав вжити конкретних заходів для збереження нічного неба. Астрономи закликають міжнародну спільноту запровадити правила, щоб наземна астрономія могла залишатися життєздатною в майбутньому.

Зрозуміло, що такі супутникові угруповання, як Starlink, приносять користь багатьом людям у світі. Для деяких регіонів це єдиний спосіб підключитися до Інтернету. Таким же чином недороге нічне освітлення дозволило нам жити безпечніше та комфортніше. Але варто пам’ятати про те, що ми можемо втратити. Наш можливість бачити зоряне небо має глибоке коріння в людській культурі, і її варто зберегти. Збалансувати нашу історію з нашим майбутнім — це те, що ми всі можемо прагнути зробити краще.

За інф. з сайту www.universetoday.com

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.