Космічний апарат NASA Dawn («Світанок») переходить на свою останню, найнижчу орбіту навколо карликової планети Церера. Нова еліптична орбіта в її найнижчій точці буде пролягати на відстані 50 кілометрів від поверхні небесного тіла — у 10 разів нижче, ніж було раніше. З початку червня Dawn почне реєструвати гамма-випромінювання та нейтрони, щоб науковці могли краще зрозуміти склад верхнього шару поверхні Церери, а також буде робити її фільмування з високою роздільною здатністю.
«Ми з нетерпінням чекаємо докладних даних та зображень високої роздільної здатності від нового, всебічного огляду», — сказав Керол Реймонд (Carol Raymond), старший дослідник місії Dawn в Лабораторії реактивного руху (Jet Propulsion Laboratory, JPL) NASA. «Нові дані дозволять нам протестувати теорії, сформульовані на підставі попередніх результатів спостережень, і виявити нові особливості цієї незвичайної карликової планети».
Космічний зонд Dawn, який стартував із Землі у 2007 році, вийшов на орбіту навколо Церери в березні 2015 р. після завершення досліджень астероїда Веста. Переміщення на останню, найнижчу орбіту навколо Церери, розпочався 16 квітня поточного року. «Коли маневр буде завершено, Dawn зможе на неймовірно низькій висоті проходити над екзотичною місцевістю з льоду, каменю та солі», — написав у своєму блозі Реймонд. «Так близько до тіла Сонячної системи зонд раніше був тільки тоді, коли ракета-носій піднімала його з мису Канаверал над Атлантичним океаном понад десять років тому».
Перехід на низьку орбіту — складний процес, що вимагає від інженерів синхронізувати траєкторію польоту Dawn з обертанням Церери. Фото з сайту NASA.
Остання орбіта Dawn матиме найвищу висоту 4000 км і період 27 годин і 13 хвилин. Її обрано для того, щоб синхронізувати обертання космічного зонда з періодом обертання Церери навколо осі. Це дозволить Dawn в нижній точці орбіти неодноразово пролітали над певним районом карликової планети — над кратером Оккатор (Occator), де видно яскраві соляні відклади.
Підтримувати таку орбіту буде не просто. Річ в тому, що гіроскопи, які раніше використовували для стабілізації Dawn в космічному просторі, більше не працюють. Тепер космічний зонд для цієї мети використовує двигуни, робота яких впливає на його орбіту. Інженери JPL вивчили понад 45 000 можливих траєкторій, перш ніж вибрати ту, на яку тепер переходить космічний зонд.
«Низька точка орбіти Dawn буде поступово зміщуватися на південь після кожного наступного оберту», — написав Реймонд. «Це означає, що ми матимемо обмежену кількість можливостей літати над кратером Оккатор, перш ніж низька точка зміститься занадто далеко на південь. Зважаючи на складність операцій, виконання запланованих вимірювань взагалі не гарантовано».
Кратер Оккатор на поверхні Церери. Фото з сайту NASA.
Навіть якщо «Світанок» досягне й втримає бажану орбіту, отримання чітких, сфокусованих знімків буде ще однією проблемою. Космічний зонд пройде над кратером Оккатор з півдня на північ на швидкості 1690 км/год. Діаметр кратера становить 92 км, і з позиції Dawn кратер буде рухатися вправо з швидкістю понад 310 км/год.
Камера Dawn охоплює ділянку поперечником 3,4 кілометри. «Якщо зонд прибуде на широту кратера Оккатор навіть лише на 20 секунд не за графіком, то ділянка, яка б мала бути в центрі камери, переміститься повністю за межі кадру й тому ми її навіть не побачимо», — пояснив Реймонд.
За інф. з сайту https://astronomynow.com
