Зорі-гіганти й остаточна доля Сонця

news 09 12 21Астрономи отримали новий інструмент, що допоможе їм краще розуміти зорі-гіганти.

Таким інструментом стали результати докладного визначення точних температур і розмірів 191 зорі-гіганта. Автори роботи кажуть, що вона протягом багатьох років буде стандартним довідником про ці небесні тіла. Вона також проливає додаткове світло на те, яким буде Сонце в кінці свого життя.

Група астрономів розпочала дослідження в 1997 році, коли стала виконувати високоточні вимірювання зір-гігантів за допомогою інтерферометра (Palomar Observatory’s Testbed Interferometer, PTI) Паломарської обсерваторії. Його побудували як тестовий стенд для майбутнього інтерферометра обсерваторії Кека на Гаваях. Астрономи збирали дані про зорі-гіганти за допомогою цього інструмента до 2008 року, тобто поки він працював. Після цього для вимірювань використовували телескопи в обсерваторії Ловелла, а також дані від астрономів-аматорів.

Очолював дослідження Джерард ван Белль (Gerard van Belle) з обсерваторії Ловелла. Він експерт з інтерферометрії і є також головним науковим співробітником прецизійного оптичного інтерферометра ВМС. Результати дослідження оприлюднив The Astrophysical Journal.

Зорі-гіганти відрізняються від зір головної послідовності або зір-карликів. Весь водень, доступний для синтезу в їх ядрах, вичерпаний, і вони залишили головну послідовність. Як порівняти із зорею головної послідовності чи зорею-карликом з такою ж температурою, зоря-гігант яскравіша і має більший радіус. Вони можуть бути в десятки і тисячі разів яскравіше Сонця і мати радіуси в кілька сотень разів більші за сонячні. Зорі, яскравіші за зірки-гіганти, називають надгігантами і гіпергігантами.

Астрономи не вперше виконують докладне дослідження зір-гігантів. У 2003 році за допомогою зоряного інтерферометра Mark III в обсерваторії Маунт-Вілсон дослідили 85 зір-гігантів. Але нове дослідження заслуговує на увагу не лише тому, що кількість виміряних зір більша, а й завдяки високій точності вимірювань. Температуру зір виміряно в два — чотири рази точніше, ніж у попередніх дослідженнях. «Це означає: якщо ви скажете мені, якого кольору зоря чи якого вона типу, я можу сказати вам її температуру і бути в цьому набагато впевненішим», — пояснив ван Белль.

news 09 12 21 vЗоря CW Leonis, яку не вимірювали в новому дослідженні, світиться з глибини густої пелени пилу на цьому знімку, отриманому за допомогою Космічного телескопа імені Габбла. Вона лежить на відстані приблизно 400 світлових років від Землі в сузір’ї Лева і є вуглецевою зорею, бо в її атмосфері якраз є багатою вуглецю. Це яскравий приклад зір, що належать до типу червоних гігантів. Щільні хмари чадного газу та пилу навколо зорі, яка перебуває на завершальному етапі своєї еволюції, — це залишки зовнішніх шарів самої CW Leonis, викинуті нею у космічний простір. Фото з сайту www.universetoday.com.

Нове дослідження цінне з низки причин, зокрема й з огляду на дослідженнях екзопланет. Коли астрономи виявляють екзопланету, майже все, що вони можуть дізнатися про неї, стосується зорі, навколо якої вона обертається. Масу, яскравість і розмір зорі використовують для визначення характеристик планети, зокрема її маси, розміру й щільності. Отже, що точніші вимірювання зір, то точніші вимірювання планет.

Дослідження також дає додаткові відомості про еволюцію Сонця в майбутньому. Астрономи знають, що згодом Сонце стане червоним гігантом і збільшиться в розмірах, поглинувши Меркурій і Венеру та, можливо, Землю. Але астрономам багато чого ще невідомо про цей процес і про зір-гігантів загалом. Величина розширення Сонця неясна, оцінки коливаються від 10 до 100 разів більше його нинішнього розміру. Дані нового дослідження допоможуть астрономам зрозуміти, що станеться з Сонцем, коли воно зазнає розширення, а також дозволять пояснити деякі з поточних процесів, що відбуваються в нашій зорі.

За інф. з сайту www.universetoday.com

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.