Зонд NASA IRIS виявив наноджети: яскраві струмені в гарячій сонячній короні

news 23 09 20У статті, оприлюдненій в журналі Nature Astronomy, дослідники повідомляють про те, що їм вдалося отримати перші в історії спостережень Сонця чіткі зображення наноджетів — яскравих вузьких вогнів, які рухаються перпендикулярно магнітним структурам в сонячній короні. Такі наноджети виникають у процесі, який вказує на існування наноспалахів — одного з ймовірних явищ на Сонці, що спричиняє нагрівання корони.

Щоб зрозуміти, чому атмосфера Сонця набагато гарячіша за його поверхню, і серед багатьох гіпотез про причину цього нагрівання обрати правильну, дослідники використали дані спостережень місії NASA «Спектрографа зображень перехідної області» (Interface Region Imaging Spectrograph, IRIS). Прилади космічного зонда IRIS дають змогу реєструвати з високою роздільною здатністю події на Сонці, які важко помітити за допомогою інших астрономічних інструментів.

Наноспалахи — це невеликі за силою й розмірами вибухи на Сонці, що відбуваються дуже швидко. Тому їх важко виділити на яскравій сонячній поверхні. 3 квітня 2014 року, під час явища, яке назвали «корональний дощ», коли потоки охолодженої плазми падали з корони на поверхню Сонця, що за своїм виглядом було схоже на величезний водоспад, дослідники помітили яскраві струмені. Вони виникли майже наприкінці явища. Ці характерні спалахи — наноджети — це нагріта плазма, яка рухається так швидко, що на зображеннях її видно у вигляді яскравих тонких ліній, помітних у магнітних петлях на Сонці. Науковці вважають наноджети головним доказом наявності наноспалахів.

Візуалізація даних спостережень космічного зонда IRIS, що дали змогу вперше отримати  чіткі зображення наноджетів у сонячній короні. Відео від Студії наукової візуалізації Центру космічних польотів NASA імені Ґоддарта.

Згідно з нинішніми уявленнями, кожен нанострумінь спричинений процесом, відомим як магнітне повторне перез’єднання, коли скручені магнітні поля вибухово перебудовуються. Одне повторне перез’єднання може спричинити ще одне — так у короні Сонця виникає лавина наноструменів. Цей процес може привести до виділення енергії, що й стане причиною нагріву корони. У наведеній вище візуалізації Обсерваторія сонячної динаміки дає нам повний огляд Сонця, перш ніж зонд IRIS зблизька покаже наноджети, які протягом короткого часу світяться в магнітних петлях.

Обсерваторія IRIS отримує зображення з високою роздільною здатністю, фокусуючись кожного разу на невеликій ділянці Сонця. Отже, спостереження за конкретними подіями — це поєднання заздалегідь висловлених передбачень та перегляд потрібного місця у потрібний час. Як тільки наноджети були ідентифіковані на тлі коронального дощу, дослідники скоординували свої дії з Обсерваторією сонячної динаміки та обсерваторією Hinode (зонд Японського агентства аерокосмічних досліджень, Європейського космічного агентства і NASA), щоб отримати якомога повніший погляд на Сонце й підтвердити, чи виявляли вони наноджети, та оцінити їх вплив на корону.

Дослідники поєднали багато спостережних даних з результатами вдосконаленого моделювання, щоб відтворити події, які вони бачили на Сонці. Моделювання показало: наноджети є чітким сигналом магнітного повторного перез’єднання та наноспалахів, що сприяло корональному нагріванню в моделях. Потрібно виконати більше досліджень, щоб встановити частоту наноджетів і наноспалахів по всьому Сонцю та з’ясувати, яку кількість енергії вони вносять у нагрівання сонячної корони. Надалі такі місії, як Solar Orbiter («Штучний супутник Сонця») і Parker Solar Probe («Сонячний зонд Паркера»), можуть допомогти у визначенні деталей процесів, що нагрівають корону Сонця.

За інф. з сайту https://phys.org

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.