Космічний телескоп імені Габбла сфотографував активну комету на величезній відстані — 2,4 млрд км від Сонця (за орбітою Сатурна). Це рекордна відстань на якій коли-небудь спостерігали комети, що входять в Сонячну систему. Трохи зігріта далеким Сонцем, комета вже почала розвивати нечітку хмару пилу поперечником 144 000 км, яку називають комою. Вона огортає крихітне тверде ядро, утворене замерзлими газами та пилом. Нові спостереження — найперші ознаки активності, яку коли-небудь спостерігали в комети, яка вперше ввійшли в зону розміщення планет Сонячної системи.
Комета, яку позначають C/2017 K2 (PANSTARRS) або «K2», подорожує протягом мільйонів років з холодного зовнішнього простору Сонячної системи, де температура становить -262 градусів Цельсія. Орбіта комети вказує на те, що вона походить з хмари Оорта, сферичної оболонки діаметром майже один світловий рік, яка, згідно з припущеннями астрономів, містити сотні мільярдів комет. Комети — це крижані залишки від утворення Сонячної системи 4,6 млрд років тому, а тому зберігають давній склад речовин.
Орбіта комети C/2017 K2 PANSTARRS (K2) в її першій подорожі в Сонячну систему. Космічний телескоп імені Габбла спостерігав K2, коли вона була на відстані 2,4 млрд км від Сонця, на півдорозі між орбітами Сатурна та Урану. Найвіддаленіший від Сонця об’єкт на зображенні — карликова планета Плутон, що перебуває в поясі Койпера, величезному скупченні первісного «сміття», яке оточує Сонячну систему. Фото з сайту NASA.
K2 відкрили в травні 2017 р. з допомогою панорамного оглядового телескопа та системи швидкого реагування (the Panoramic Survey Telescope and Rapid Response System, Pan-STARRS) на Гаваях, що є складовою частиною програми спостереження за навколишнім середовищем NASA. «Габбл» використав Ширококутну камеру 3 (Wide Field Camera 3) наприкінці червня, щоб ближче побачити крижану відвідувачку.
Гостре «око» Космічного телескопа імені Габбла виявило не лише кому, але також допомогло науковцям оцінити розмір ядра — приблизно 19 км упоперек. Натомість розріджена кома становить 10 діаметрів Землі. Така велика газова оболонка мала сформуватися, коли комета була ще далі від Сонця. Переглядаючи архівні знімки, науковці знайшли зображення K2 і її нечіткої коми на знімках, зроблених в 2013 р. Канадсько-французьким-гавайським телескопом (the Canada-France-Hawaii Telescope, CFHT) на Гаваях. Але об’єкт був тоді настільки слабким, що ніхто не помітив цього.
Науковці вважають, що «комета постійно активна щонайменше чотири роки». Вона мала кому, коли була на відстані 3,2 млрд км від Сонця, тобто перебувала між орбітами Урана та Нептуна. Вже тоді вона була активною і її активність набирає обертів. Хоча, цікаво, зображення, отримані «Габблом» не показують хвоста комет. Відсутність такої ознаки вказує на те, що частинки довкола ядра занадто великі, а тому сонячне випромінювання поки не може витиснути їх у хвіст.
За інф. з сайту www.nasa.gov
