Згідно з результатами нового дослідження, несприятлива космічна погода може означати, що більшість екзопланет Молочного Шляху є непридатними для життя.
За останнє десятиліття астрономи виявили понад 4300 планет, що обертаються навколо зір нашої галактики, і ця кількість щотижня збільшується. Але дослідження, результати якого оприлюднив The Astrophysical Journal, вказує на те, що планети, які обертаються навколо червоних зір-карликів (відносно холодні зорі спектрального класу М — Ред.), існують в умовах жорстокої космічної погодними умовами.
Австралійські й американські астрономи використовували оптичні та радіотелескопи для спостереження за найближчою до Сонця зорею — Проксима Кентавра, яка лежить всього за 4,2 світлових років від нас. Оскільки вона одночасно випромінювала потужні зоряні спалахи та радіосплески, то це дало змогу встановити уперше зв’язок між цими двома подіями для іншої зорі, крім Сонця.
Але тут, в Сонячній системі, ці події пов’язані з викидами корональної маси — масштабних викидів іонізованої плазми та випромінювання. Головний дослідник Ендрю Зік (Andrew Zic) з Сіднейського університету сказав, що з дуже великою ймовірністю такі інтенсивні явища трапляються на червоних карликах типу М.
«Це, мабуть, погані новини на фронті космічної погоди», — сказав Зік. «Цілком імовірно, що найпоширеніші зорі Галактики — червоні карлики — не будуть гарним місцями для пошуку такого життя, яке ми знаємо».
Раніше астрономи з’ясували, що біля Проксими Кентавра є дві землеподібні (з твердою поверхнею — Ред.) планети. Одна з них особливо цікава, бо існує в зоні життя зорі, тобто там, де вона отримує достатньо тепла, щоб на її поверхні могла бути рідка вода. Однак зони життя малих холодних червоних карликів містяться близько до зорі — набагато ближче, ніж Меркурій до Сонця. Тому планети, що лежать в такій зоні, можуть бути в умовах суворої космічної погоди, спричиненої материнською зорею.
«Наше дослідження показує, що це робить планети дуже вразливими до небезпечного іонізуючого випромінювання, яке може їх ефективно стерилізувати», — пояснив Зік. Випромінювання сильно погіршить стан атмосфери планети, що спричинить подальші небезпеки для ймовірного життя, зокрема інтенсивне рентгенівське випромінювання або сильне ультрафіолетове світло.
Такі зорі, як Сонце, також мають ці випромінювання, але оскільки Сонце набагато гарячіше, то зона життя, в якій міститься Земля, лежить від нього набагато далі.
Окремі антени-«тарілки» телескопа ASKAP (Australian Square Kilometre Array Pathfinder) у Західній Австралії. Фото з сайту https://cosmosmagazine.com.
«Крім того, Земля має дуже сильне магнітне поле, яке захищає нас від цих інтенсивних викидів сонячної плазми», — сказав Зік. Чи мають екзопланети магнітні поля — це досі відкрите питання для астрономів. «Але навіть якщо б існували магнітні поля, зважаючи на розміщення зони життя навколо М-карликових зір, цього може бути недостатньо для захисту планети». Оскільки червоні карлики типу М, такі як Проксима Кентавра, складають 70% зір Молочного Шляху, відкриття може звузити наш пошук придатних для життя планет і позаземного життя.
Астрономи виконували спостереження за допомогою різних телескопів, зокрема Австралійської дослідної антени площею квадратний кілометр (the Australian Square Kilometre Array Pathfinder, ASKAP) у Західній Австралії, телескопа Задко (the Zadko Telescope) в Університеті Західної Австралії та Супутника з пошуку екзопланет методом транзиту (Transiting Exoplanet Survey Satellite, TESS). Спостереження за допомогою кількох телескопів на різних довжинах хвиль дало змогу науковцям встановити вирішальний зв’язок між оптичними та радіосигналами.
Співавтор дослідження Брюс Жандре (Bruce Gendre) з Університету Західної Австралії сказав, що дослідження є важливим кроком на шляху використання радіосигналів від сусідніх зір для вивчення космічної погоди за межами Сонячної системи. «Знання про космічну погоду є критичним для розуміння того, як еволюціонувала біосфера на нашій планеті, а також для майбутнього», — зауважив Жандре.
За інф. з сайту https://cosmosmagazine.com
