Використавши дані спостережень, отримані за допомогою космічного апарата TESS (Transiting Exoplanet Survey Satellite), група професійних астрономів та аматорів виявила зорю, яка значно сильніше коливається в одній своїй півкулі, ніж в іншій. Зоря, назва якої HD 74423, має масу 1,7 маси Сонця й лежить на відстані приблизно 1600 світлових років від Землі. Про відкриття повідомив журнал Nature Astronomy.
Уявлення художника про зорю HD 74423 та її компаньйона — червоного карлика. Фото з сайту www.sci-news.com.
Зорі, що пульсують, відомі в астрономії вже давно. Сонце також «танцює» під власні ритми. Пульсації зоряної поверхні є як у молодих, так і в старих зір. Періоди пульсацій бувають тривалі й короткі, діапазон амплітуд — широкий, а причини різні. Однак є одне, що досі мали всі такі зорі: коливання завжди були помітні з усіх боків зорі.
«Перше, що привернуло мою увагу, — HD 74423 хімічно своєрідна зоря. Такі зорі, зазвичай, досить багаті металами, але ця бідна на метали, що робить її рідкісним типом гарячої зорі», — сказав доктор Саймон Мерфі (Simon Murphy), астроном з Інституту астрономії Сіднейського університету.
«У теорії про існування таких зір відомо з 1980-х», — додав професор Дон Куртц (Don Kurtz), астроном з Університету Центрального Ланкаширу (Великобританія) та Сіднейського університету. «Я шукав таку зорю майже 40 років, і тепер ми її нарешті знайшли».
Дослідники з’ясували причину незвичайної однобічної пульсації HD 74423 — зоря входить до складу подвійної системи, другий компонент якої — це зоря червоний карлик. Сила тяжіння карлика спотворює коливання зорі. Орбітальний період подвійної системи становить менше двох днів, тобто він такий короткий, що форма більшої зорі деформується до вигляду сльози за рахунок гравітаційної дії супутника.
«Якісні дані із супутника TESS означали, що ми можемо спостерігати зміни яскравості, спричинені зміною форми зорі внаслідок дії сили тяжіння супутника, а також пульсації», — сказав професор Джеральд Гендлер (Gerald Handler), астроном Астрономічного центру Миколи Коперника (Польща).
Дослідники з подивом зауважили, що сила пульсацій залежить від кута, під яким спостерігають HD 74423, та відповідної орієнтації зорі у системі. Це означає, що сила пульсації змінюється з тим же періодом, що й орбітальний період подвійної системи.
«Коли компоненти подвійної зорі обходять один одного, ми бачимо різні частини тієї з них, що пульсує. Іноді ми бачимо той бік, що обернений до зорі-супутника, а іноді протилежний», — сказав доктор Девід Джонс (David Jones), астроном з Інституту астрофізики Канарських островів (Іспанія).
За інф. з сайту www.sci-news.com
