Виявлено нові докази придатності для життя океану супутника Сатурна Енцелада

news 20 09 22 v

Пошук позаземного життя нещодавно став ще цікавішим, адже група науковців, до складу якої входив доктор Крістофер Ґлейн (Christopher Glein) з Південно-західного науково-дослідного інституту, виявила нові докази існування базового будівельного блоку для життя у підповерхневому океані супутника Сатурна Енцелада. Нове моделювання вказує на те, що океан Енцелада має бути відносно багатим на розчинений фосфор, важливий інгредієнт для життя.

«Енцелад є однією з головних цілей у пошуках життя людством у Сонячній системі», — сказав Ґлейн, провідний експерт із позаземної океанографії. Він є співавтором статті в Proceedings of the National Academy of Sciences, де наведено результати дослідження. «За роки, відколи космічний зонд NASA “Кассіні” відвідав систему Сатурна, ми неодноразово були вражені відкриттями, які стали можливими завдяки зібраним даним».

Космічний зонд «Кассіні» (Cassini) виявив рідку воду під поверхнею Енцелада і проаналізував її зразки, коли шлейфи крижаних зерен і водяної пари вивергалися в космос із тріщин на крижаній поверхні супутника.

«Ми дізналися, що шлейф містить майже всі основні елементи для тієї форми життя, яку ми знаємо», — сказав Ґлейн. «Хоча потрібний для біологічних структур фосфор ще не ідентифіковано прямо, наша група виявила докази його наявності в океані під крижаною корою супутника».

Одне з найвизначніших відкриттів у планетології за останні 25 років полягає в тому, що небесні тіла з океанами під поверхневим шаром льоду є звичайними для Сонячної системи. До таких тіл належать крижані супутники планет-гігантів, зокрема Європа, Титан і Енцелад, а також більш віддалені об’єкти, такі як Плутон. Небесні тіла з океанами на поверхні, такі як Земля, мають лежати у вузькому діапазоні відстаней від материнських зір, щоб підтримувати температуру, яка уможливлює наявність рідкої води на їхніх поверхнях. Об’єкти з океанами води під поверхнею, однак, можуть виникати в значно більшому діапазоні відстаней. Це суттєво збільшує кількість придатних для життя світів, які ймовірно існують по всій Галактиці.

«Пошук місць, придатних для позаземного життя в Сонячній системі, змінив фокус. Тепер ми шукаємо будівельні блоки для життя, зокрема органічні молекули, аміак, сполуки, що містять сірку, а також хімічну енергію, потрібну для підтримки життя», — сказав Ґлейн. «Фосфор представляє цікавий випадок, оскільки попередні дослідження показали, що він може бути в дефіциті в океані Енцелада. У такому разі це не сприяло б появі життя».

Фосфор у формі фосфатів життєво важливий для всього живого на Землі. Він потрібен для створення ДНК і РНК, молекул, що несуть енергію, клітинних мембран, кісток і зубів у людей і тварин і навіть морського мікробіому планктону.

Наукова група виконала термодинамічне та кінетичне моделювання, яке імітує геохімію фосфору на основі даних «Кассіні» про систему океан — морське дно на Енцеладі. Дослідники розробили найдетальнішу дотепер геохімічну модель того, як мінерали морського дна розчиняються в океані Енцелада, і з’ясували, що фосфатні мінерали будуть там надзвичайно розчинні.

«Основна геохімія має елегантну простоту, яка робить присутність розчиненого фосфору неминучою, досягаючи рівнів, близьких або навіть вищих, ніж у сучасній морській воді Землі», — сказав Ґлейн. «Для астробіології це означає, що ми можемо бути більш впевненими, ніж раніше, що океан Енцелада придатний для життя».

За словами Ґлейна, наступний крок очевидний: «Нам потрібно повернутися на Енцелад, щоб побачити, чи справді придатний для життя океан населений».

За інф. з сайту https://phys.org

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.