Дослідники Університету Кертіна в Австралії розгадали давню таємницю походження води на Землі. Вони виявили — її ймовірним джерелом, як це не дивно, є Сонце.
Міжнародна група дослідників під керівництвом науковців з Університету Глазго, до складу якої входили вчені з Центру космічної науки і техніки Кертіна (Space Science and Technology Center, SSTC), виявила: сонячний вітер, що складається із заряджених частинок Сонця, головно з іонів водню, спричинив утворення води на поверхні пилових зерен. Такі зерна, що містилися на поверхні астероїдів, потрапили на Землю на ранньому етапі існування Сонячної системи внаслідок зіткнень нашої планети з астероїдами.
Директор SSTC, професор Філ Бланд (Phil Bland), сказав, що Земля має дуже багато води, як порівняти з іншими землеподібними планетами Сонячної системи. Океани покривають понад 70 відсотків поверхні Землі, й науковці довго ламали голову над тим, звідки взялася вся ця вода.
«Суть визнаної теорії полягає в тому, що вода потрапила на Землю на останніх стадіях її формування внаслідок зіткнення з астероїдами типу С, однак вивчення ізотопних “відбитків пальців” цих астероїдів виявило: вони в середньому не збігаються зі знайденою водою на Землі. Це означає, що було принаймні ще одне досі невідоме джерело», — сказав професор Бланд.
«Наше дослідження показує, що сонячний вітер спричинив утворення води на поверхні крихітних частинок пилу, і ця ізотопно легша вода, ймовірно, забезпечила решту води на Землі». Ця нова теорія заснована на ретельному аналізі окремих атомів, що входять до складу дрібних фрагментів астероїда S-типу, відомого як Ітокава. Зразки цього близького до Землі астероїда взяв з його поверхні японський космічний зонд «Хаябуса» і повернув на Землю в 2010 році.
«Система атомно-зондової томографії світового рівня в Університеті Кертіна дала змогу нам неймовірно докладно розглянути перші 50 нанометрів поверхні частинок пилу з Ітокава. На цій поверхні, як виявилося, міститься достатня кількість води. Якщо взяти більшу площу такої поверхні, то кожен кубічний метр цієї породи міститиме приблизно 20 літрів води.
Доктор Люк Дейлі (Luke Daly), випускник Університету Кертіна, а нині співробітник Університету Глазго, сказав, що дослідження не лише дає науковцям хороше уявлення про джерело води на Землі, але й може допомогти в майбутніх космічних місіях.
«Те, як забезпечити астронавтів потрібною кількість води, не маючи можливості споряджати у політ великі припаси, є одним із бар’єрів для майбутнього освоєння космосу», — сказав доктор Дейлі. «Наше дослідження показує, що той самий процес космічного вивітрювання, який спричинив появу води на Ітокаві, ймовірно, відбувався на інших безатмосферних тілах Сонячної системи. Це означає, що астронавти можуть отримати воду з пилу на поверхні такого тіла, наприклад, з пилу, який є на Місяці».
Результати дослідників оприлюднив інтернет-журнал Nature Astronomy.
За інф. з сайту https://phys.org
