Офіційного підтвердження нової орбіти астероїда чекати протягом кількох найближчих місяців.

Наземним астрономічним обсерваторіям може знадобитися два місяці, щоб визначити, чи змінилася орбіта астероїда Діморфос (Dimorphos) внаслідок удару в нього космічного зонда DART (Double Asteroid Redirection Test).

Підтверджено, що удар стався о 23 год 14 хв за Усесвітнім часом у понеділок 26 вересня (27 вересня о 2 год 14 хв за київським літнім часом — Ред.) приблизно за 17 метрів від попередньо визначеної цільової зони на швидкості понад 23 000 кілометрів на годину.

Інженери й науковці з NASA і Лабораторії прикладної фізики (Applied Physics Laboratory, APL) Університету Джона Гопкінса, які виконують місію DART, зазначили, що космічний зонд не потребував коригувань для успішного удару по астероїду.

NASA та APL витратили сім років на підготовку до понеділкового знищення космічного апарата вартістю 325 мільйонів доларів США, однак це лише середина експерименту. Тоді як групи інженерів і тих, хто забезпечував політ зонда, вже розформовані й фахівці приєднуються до інших проектів, ті, хто займається аналізом удару, продовжать працювати.

4,3-метровий Телескоп Ловелла Діскавері (Lowell Discovery Telescope, LDT) обсерваторії Ловелла в Аризоні (США). Авторські права на світлину: Обсерваторія Ловелла. Фото з сайту https://cosmosmagazine.com.

Після кінетичного удару Діморфос має переміститися приблизно на один міліметр ближче до Дідимоса (Didymo), і астрономи з обсерваторії Ловелл в Аризоні та обсерваторії Лас Кампанас в Чилі незабаром перерахують його орбіту навколо більшого астероїда.

Цієї незначної зміни має бути достатньо, щоб змінити період обертання Діморфоса по орбіті навколо Дідимоса, який до зіткнення становив за 11 годин 55 хвилин, на кілька хвилин.

Спостереження затемнення — ключ до успіху DART

Астероїдна система Дідимоса міститься на відстані понад 11 мільйонів кілометрів від нашої планети. Для порівняння, це відстань, яку ви подолали б за 507 діб польоту навколо Землі.

Навіть з їхньою неймовірною потужністю найкращі наземні телескопи Землі здатні розрізняти ці астероїди лише як «точки світла» — зореподібні спалахи на екрані, які тьмяніють, коли вони проходять (затемнюють) один перед одним.

Ці затемнення науковці використали для розрахунку періоду обертання Діморфоса по орбіті навколо Дідимоса. Новий менший період свідчитиме про успіх місії. Якщо жодних змін не буде виявлено, фахівці NASA, які працюють за програмою захисту планети (planetary defence), почнуть все спочатку.

«Ми не можемо побачити два тіла із Землі — вони мають вигляд зір, тобто це точкові джерела світла», — сказала доктор Керолайн Ернст (Caroline Ernst) з APL, яка забезпечила роботу камери DRACO, що передавала на Землю зображення під час зіткнення космічного зонда з астероїдом.

«Так само, як коли ви знаходите екзопланету, ви можете визначити, що вона там є, лише за тьмяним світлом, коли вона рухається перед зорею. Це схоже для системи Дідимоса: ви спостерігаєте затемнення між головним [астероїдом] і супутником. Тобто вимірюєте час цих затемнень».

Італійський мікросупутник (кубсат) LICIACube збирається розвідати місце «аварії»

За тиждень до зіткнення космічний зонд DART запустив крихітний супутник італійського виробництва LICIACube (Light Italian CubeSat for Imaging of Asteroids). Його завдання полягає в тому, щоб стежити за космічним апаратом у процесі його наближення до Діморфоса і сфотографувати наслідки зіткнення за допомогою бортових камер під назвою «LUKE» і «LEIA».

Незабаром після зіткнення ці камери мають побачити шлейф уламків астероїда, що вилітає з поверхні. Команда місії DART також очікує знайти кратер діаметром від 10 до 20 метрів.

Ернст припускає: зважаючи на дуже низьку гравітацію астероїда, шлейф все ще може «виходити» з місця падіння, коли кубсат завершить проходження повз Діморфоса.

Системний інженер місії доктор Єлена Адамс (Elena Adams) також припускає, що місце зіткнення могло змінити колір через випаровування палива з іонного двигуна космічного апарата — експериментальної системи живлення, якою було оснащено зонд DART. «Ми везли на борту багато гідразину та ксенону», — сказала Адамс.

Знімок поверхні астероїда Діморфос, зроблений в останні секунди перед ударом космічного апарата DART. Авторські права на світлину: NASA, APL (Applied Physics Laboratory). Фото з сайту https://cosmosmagazine.com.

«Як інженери, ми обговорювали в диспетчерській, чи побачимо ми справді якийсь «спалах світла» на основі того факту, що ми щойно випарували цілу купу ксенону?»

LICIACube почне передачу зображень незабаром після закінчення процесу спостережень, однак очікується, що їх можна буде побачити до четверга. «Деякі речі, ймовірно, з’являться протягом кількох днів, можливо, тижнів, щоб сказати — “це побачила обсерваторія” або “це побачив LICIACube”», — пояснила Ернст. «Я знаю, що науковці планують отримати зображення в найближчі пару днів. Тож незабаром ми отримаємо деякі фрагменти відповіді».

За інф. з сайту https://cosmosmagazine.com