Міжнародна група науковців знайшла нові підказки щодо процесу формування Сонячної системи, дослідивши радіоактивні елементи в іншій ділянці утворення зір в Галактиці. Дослідження, в якому використано дані спостережень за комплексом зореутворення в сузір’ї Змієносця, дало змогу астрономам дійти висновку: джерелами цих елементів у Сонячній системі є наднові, що спалахували поблизу неї.
«Сонячна система, найімовірніше, утворилася у величезній молекулярній хмарі разом з молодим зоряним скупченням, і одне чи кілька явищ наднової, спричинених вибухами масивних зір у цьому скупченні, привели до “забруднення” газу з якого сформувалося Сонце та його планетна систему», — пояснив Дуглас Лін (Douglas Lin), почесний професор астрономії та астрофізики в Каліфорнійському університеті (США) і співавтор статті про результати дослідження. Її оприлюднено в Nature Astronomy.
«Хоча цей сценарій запропоновано давно, сильна сторона нового дослідження полягає у використанні спостережень у різних діапазонах електромагнітного спектра (від інфрачервоних хвиль до гамма-променів — Ред.) та складного статистичного аналізу, щоб встановити кількісну оцінку ймовірності моделі».
«Процес збагачення елементами, який ми спостерігаємо в Змієносці, узгоджується з тим, що сталося під час утворення Сонячної системи 5 мільярдів років тому», — сказав Джон Форбс (John Forbes), дослідник Центру обчислювальної астрофізики Інституту Флатірон у США та перший автор статті.
«Коли ми виявили такий гарний приклад того, як може відбуватися цей процес, ми побудували модель близького (до ділянки зореутворення — Ред.) зоряного скупчення, що давало радіонукліди, які ми нині спостерігаємо в гамма-променях».
Результати спостережень ділянки зореутворення в сузір”ї Змієносця. На верхньому зображенні червоним кольором показано концентрацію алюмінію-26. Нижнє ліве зображення — це частина верхнього знімка, обведена рамкою, зблизька, де червоним кольором показано протозорі. Зображення внизу праворуч, отримане внаслідок складання низки окремих знімків, показує комплекс формування зір в Змієносці в інфрачервоному світлі. Фото з сайту https://cosmosmagazine.com.
Метеорити, що, як відомо, є незайманими залишками ранньої Сонячної системи, мають продукти деяких короткоживучих радіоактивних елементів, зокрема алюмінію-26. Хоча астрономи знали про ці елементи з 1970-х років, не було до кінця зрозуміло, як вони потрапили до нашої планетної системи, коли вона формувалася. Вони могли надійти від найближчих наднових зір або, можливо, з більш віддалених масивних зір, які в астрономії називають зорями Вольфа-Райє.
«Тепер ми маємо достатньо інформації, щоб сказати: з ймовірністю 59% це пов’язано з надновими і ймовірність 68%, що було кілька джерел, а не одна наднова», — сказав Форбс.
Модель, яку розробили науковців, також передбачає, що кількість алюмінію-26 (та інших короткоживучих радіоактивних елементів) між різними зоряними системами буде величезною — в кілька порядків.
«Це має значення для ранньої еволюції планетних систем, бо алюміній-26 є основним раннім джерелом нагріву. Більше алюмінію-26, ймовірно, означає більш сухі планети», — пояснив Форбс.
За інф. з сайту https://cosmosmagazine.com
