Далека нині (на початку лютого поточного року — Ред.) комета Крейца, що рухається в напрямку до Сонця, може розпустити дивовижний хвіст у квітні.

Хочете побачити, як засяють очі спостерігача за кометами? Скажіть йому, що відкрито нову комету Крейца. Деякі з найвеличніших «зірок-мітл» в історії були членами групи Крейца. Прикладами є Великі комети 1843 та 1882 років, а також нещодавні Ікея — Секі (C/1965 S1) та Лавджоя (C/2011 W3). Усі вони стали приголомшливими об’єктами з разючими хвостами приблизно під час проходження перигелію. Найновіша відкрита комета, C/2026 A1 (MAPS), викликає багато захоплення.

Це зображення комети, отримані 13 січня в рамках виконання проєкту MAPS. Туманне «гало» об’єкта видало його як комету. Проєкт використовує чотири телескопи для автоматичного сканування значних ділянок неба. Потім програмне забезпечення позначає потенційних кандидатів на астероїди та комети. Авторське право на зображення: MAPS, 2026. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

Новачка виявили фотографічним методом 13 січня в чилійській обсерваторії чотири французькі астрономи. Група керує спеціалізованою програмою пошуку навколоземних астероїдів під назвою MAPS, абревіатурою, що утворена за їхніми прізвищами — Alain Maury (Ален Морі), Georges Attard (Жорж Аттард), Daniel Parrott (Даніель Парротт) та Florian Signoret (Флоріан Сіґньйоре). C/2026 A1 на той час мала вигляд плями 18-ї видимої зоряної величини в сузір’ї Голуба. Нині вона міститься на межі Ерідана та Пічі, а її яскравість становить близько 17-ї зоряної величини. Таке значення є далеко за межами видимості для більшості аматорських телескопів.

Згідно з нещодавніми оцінками, ця «сором’язлива» комета не буде видимою в телескопи з діаметром дзеркала 150 — 200 міліметрів до середини березня, коли її яскравість зросте приблизно до 13-ї зоряної величини. Тоді вона міститиметься в центральній частині сузір’я Кита та лежатиме низько у південно-західній частині неба під час пізніх вечірніх сутінків. Спостерігачі в Південній півкулі побачать, як вона піднімається вище на темнішому небі як тоді, так і протягом усього часу появи комети.

Її перигелій 4 квітня буде відносно малим: MAPS здійметься лише на 748 000 км над розпеченою поверхнею Сонця — в межах досяжності найвищих зареєстрованих сонячних протуберанців! Офіційно це так звана ковзна комета, тобто така, що ковзає об Сонце, тобто наближається до Сонця на відстань 1,4 мільйона км у момент свого найближчого проходження повз нього. Такі близькі відстані часто призводять до фрагментації комети через поєднання екстремального нагрівання та сильних гравітаційних припливів. Однак, якщо комета не зруйнується біля Сонця, вона може стати яскравим об’єктом, котрий можна побачити неозброєним оком.

Орбіта комети MAPS нахилена на 144,5° до площини екліптики, а її період обертання навколо Сонця становить близько 1175 років. Авторські права на зображення: MAPS, 2026. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

C/2026 A1 є членом родини комет Крейца, яких вважають нащадками масивної материнської комети, що була зруйнована через близьке наближення до Сонця тисячі років тому. Для них характерні дуже ексцентричні орбіти та надзвичайно близькі перигелії. Велика комета 371 року до нашої ери, яку спостерігав Арістотель і яка, як кажуть, була достатньо яскравою, щоб відкидати тіні, є ймовірною праматірю.

Послідовний розпад материнської комети Крейца породив сотні менших комет. Більшість з них проходять так близько до Сонця, що випаровуються. Авторські права на зображення: NASA. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

Сонячна та геліофізична обсерваторія (Solar and Heliophysics Observatory, SOHO) NASA і ESA (European Space Agency, Європейське космічне агентство — Ред.) виявила понад 4500 комет Крейца. Більшість із них крихітні — лише до одного метра в діаметрі — і розпадаються в сонячному кипінні, як крила міфічного Ікара з бджолиного воску та пташиного пір’я. Комету MAPS не так просто зруйнувати. Маючи діаметр, ймовірно, 2,4 кілометра, в неї є потенціал «триматися разом» і ставати яскравою. Її виявили на відстані понад двох астрономічних одиниць (299 млн км) від Сонця — це найдальша ковзна комета Крейца, яку коли-небудь знаходили.

Хвіст Великої комети 1843 року, який бачили з Блекхіта, графство Кент, поблизу Лондона, 17 березня 1843 року. Авторські права на зображення: George Frederick Chambers. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

MAPS пов’язана як з Великою кометою 1843 року, так і з кометою Перейри (C/1963 R1). Вони обидві стали видимими неозброєним оком біля перигелію. Комета, що наблизилася до Сонця в 1843 році, ненадовго досягла видимої зоряної величини від -6 до -8 у період проходження перигелію. Її було видно вдень недалеко від Сонця. Комета Перейри досягла скромнішої видимої зоряної величини +2. Обидві були фрагментами Великої комети 1106 року, яка сама є нащадком комети, що підійшла до Сонця в 371 році до нашої ери. Як бренд, що існує завжди, комета MAPS є останнім, найсвіжішим його обличчям, котре просуває лінійку продуктів.

До перигелію комети перспективи її спостереження для Північної півкулі погані, особливо для спостерігачів у північних широтах. Елонгація комети невелика, а схилення мале, водночас ранні заходи Сонця «стирають» темне небо. Ба більше, комета стане достатньо яскравою, щоб її можна було спостерігати за допомогою 150 — 200-міліметрових телескопів, лише наприкінці березня, за кілька днів до перигелію. Навіть тоді вона стане видимою під час пізніх вечірніх сутінок. Чи в кращому випадку з настанням темряви лише на кілька градусів вище південно-західного горизонту.

Комета C/2026 A1 нині рухається на північний захід у сузір’ї Ерідана. На початку квітня, коли вона зробить оберт навколо Сонця, напрямок її руху зміниться. Комета стане швидко рухатися на схід. Жовте коло позначає положення Сонця в перигелії комети. Авторські права на зображення: Gideon van Buitenen. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

Хоча в перигелії вона потенційно може досягти -4-ої видимої зоряної величини або яскравішої, вона перебуватиме лише за кілька кутових хвилин від Сонця. Спостерігати її з обох півкуль буде небезпечно, хіба що з використанням найкращих сонячних фільтрів та максимальної обережності. Можливо, короткий, яскравий хвіст буде видно, якщо заблокувати Сонце якоюсь завадою (будівлею, стовпом тощо). Згідно з передбаченнями, MAPS буде яскравою лише протягом дня у момент перигелію, а потім швидко згасне. На той час, коли комета звільниться від сонячного сяйва, вона може бути такою тьмяною, як зоря 13—14 видимої зоряної величини. За таких обставин мало хто її побачить.

Перед тим, як втратити надію, варто дуже ймовірно сподіватися, що в комети виросте довгий, разючий хвіст. Його спостерігачі Північної півкулі бачитимуть у середині сутінків протягом кількох днів (або довше), орієнтовно 4 квітня та після нього. Шукайте в сутінках на західній ділянці неба похиле «перо», що простягається низько над обрієм на південний схід.

Хоча комета буде слабкою до перигелію, ті, хто живе на середніх південних широтах, матимуть набагато кращі умови для спостережень, ніж на Півночі. Відносно мале схилення об’єкта спричинить те, що комета лежатиме на небі прямо над Сонцем. Через це її буде видно — хоча й зі зменшенням висоти — навіть попри зменшення елонгації. Комету MAPS має бути видно в аматорські телескопи приблизно як зорю 13-ї видимої зоряної величини протягом третього тижня березня, низько на західному небі. Після цього вона зникне в сонячному сяйві.

Верхня частина зображення імітує комету в перигелії та невдовзі після нього, як її видно з Північної півкулі після заходу Сонця. Нижня пара світлин показує вигляд «сцени» з Південної півкулі. Всі зображення спрямовані на захід. Напрямок і довжина хвоста є приблизними. Зображення створено за допомогою електронного планетарію Stellarium, анотації Боба Кінґа. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

Увечері 4 квітня комета буде лише приблизно за 2° від Сонця та зайде невдовзі після нього в яскравих сутінках. Хоча яскравість голови комети на той час, можливо, вже зменшиться до 4-ї зоряної величини, хвіст підніматиметься вгоду під крутим кутом до горизонту і може бути помітним. Після цього її елонгація швидко зросте з 7° 5 квітня до 21° до 10 квітня.

Звісно, всі вищезазначені прогнози можуть змінитися. Якщо комета C/2026 A1 розпадається поблизу перигелію, вона стане ще одним «безголовим дивом», схожим на комету Лавджоя (C/2011 W3). Якщо вона виживе, ми можемо очікувати довгого хвоста, можливо, схожого на той, який мала комета Перейри або навіть Велика комета 1843 року.

Підсумок. Комета MAPS буде слабкою незадовго до перигелію, а потім швидко «згасне» одразу після цього. Якщо ядро ​​розпадеться під час наближення до Сонця, це може стати провалом. Якщо припустити, що MAPS переживе перигелій, то, ймовірно, її яскравість досягне відємних видимих зоряних величин. Але її, мабуть, буде важко побачити із Землі, особливо спостерігачам у Північній півкулі. Світлини з космосу, отримані за допомогою коронографів на облавку SOHO та інших орбітальних супутників, мають бути разючими.

За інф. з сайту https://skyandtelescope.org