Протягом багатьох років астрономи-аматори чекали, що повз Землю пройде яскрава комета, видима неозброєним оком, і, нарешті, такий об’єкт, можливо, з’явився.

Це небесне тіло відоме як комета ATLAS, або C/2019 Y4. Коли його виявили 28 грудня 2019 року, воно було дуже слабким, але відтоді його яскравість так швидко зростає, що астрономи покладають великі надії на видовище, яке воно може спричинити. Але, зважаючи на складну природу комет, спостерігачі зоряного неба обережні в своїх сподіваннях, знаючи, що комета може згаснути.

Комету ATLAS C/2019 Y4 видно на цій світлині як зелену пляму ліворуч вгорі. Фрагмент фото з сайту Astronomy Picture of the Day.

Минуло чимало часу відтоді, коли комета влаштовувала спостерігачам яскраве шоу, особливо в Північній півкулі. У березні 2013 року Комета PanSTARRS була помітна одразу після заходу Сонця, хоча й низько над обрієм в західній ділянці неба. Її блиск на нетривалий час досяг першої зоряної величини і в комети було помітно короткий яскравий хвіст. Проте низька висота комети та яскраве вечірнє небо завадили їй стати помітним об’єктом для спостерігачів. Комета Лавджоя (Lovejoy, C/2011 W3) в 2011 році та комета Макнота (McNaught, C/2006 P1) в 2007 р. стали разючими об’єктами, але, на жаль, їх було видно лише з Південної півкулі.

Минуло майже чверть століття, коли ми спостерігали надзвичайно яскраві комети: комета Гейл-Бопп пройшла весною 1997 року, а комета Хякутаке — роком раніше. Обидві були справді «великими» кометами, дуже яскравими та фантастично структурованими; на дуже темному небі хвіст комети Хякутаке, здавалося, простягався більше, ніж на півнеба.

Тож тепер, після «спраги на комети», комета ATLAS може нарешті оживити вечірнє небо ранньої весни. Чи, можливо, знову ні.

Стриманий оптимізм

Комета у своєму найменуванні має абревіатуру від назви Системи останнього попередження про астероїдну небезпеку для Землі (Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System, ATLAS) — роботизованої астрономічної системи стеження, що базується на Гаваях. Її призначено для виявлення малих об’єктів на часовому інтервалі кілька тижнів — кілька днів до їх мінімального наближення до Землі. Але при нагоді ця система стеження знайде і комету.

Коли астрономи в грудні торік вперше помітили комету АТЛАС, вона була в сузір’ї Великої Ведмедиці як дуже слабкий об’єкт — її блиск був близьким до 20-ї видимої зоряної величини. Це приблизно в 398 000 разів тьмяніше від зір, блиск яких лежить на межі видимості неозброєним оком. Тоді комета перебувала від Сонця на відстані 439 мільйонів кілометрів.

Але комети зазвичай стають яскравішими, коли вони наближаються до Сонця. Найближчим часом, 31 травня, комета ATLAS буде перебувати на відстані лише 37,8 млн км від Сонця. Така суттєва зміна відстані, зазвичай, має спричинити те, що комета збільшить світність майже на 11 зоряних величин. Цього достатньо для того, щоб ATLAS стала легко помітною в невеликий телескоп чи хороший бінокль. Хоча, звісно, нічого передбачити не можна.

За винятком того, що з часу свого відкриття комета збільшувала яскравість майже з небаченою швидкістю. Станом на 17 березня блиск ATLAS вже становив +8,5, що в 600 разів яскравіше прогнозу. Як результат, маємо великі надії на цю крижану космічну грудочку, сподіваючись, що вона може стати приголомшливо яскравим об’єктом до кінця травня.

Славний родовід

Ще один фактор, що дає надію щодо ATLAS як потенційного яскравої комети, — це те, що її орбіта майже збігається з орбітою так званої Великої комети 1844 року.

Кадр анімації, що показує орбіту комети C/2019 Y4 (ATLAS) біля Сонця. Фото з сайту www.space.com.

Як і комета 1844 року, ATLAS має траєкторію, яка вказує: період обертання комети становить 6000 років, а її орбіта пролягає до околиць Сонячної системи, приблизно на 92 мільярди км від Сонця. Ймовірно, в далекому минулому набагато більша комета мала цю саму орбіту, але була розрізана на кілька частин, зокрема комету 1844 р. та ATLAS, при наближенні до Сонця.

Але будь-яке порівняння непевне. Комету 1844 р. виявили ​​невдовзі після проходження нею перигелію, тому її яскравість до моменту відкриття невідома. Але ця інформація наразі є все, що ми знаємо про ATLAS, і ми не зможемо побачити об’єкт після того, як він підійде до Сонця.

І не забуваймо про деякі комети минулого, що, як сподівалися спостерігачі зоряного неба, мали б стати «тріумфаторами», однак не виправдали очікувань: комета ISON в 2013 році, комета Остіна в 1990 році та комета Когоутека в 1974 році.

То що очікувати?

Джон Бортл (John Bortle), який спостерігав сотні комет і є відомим фахівцем в цій галузі, вперше подивився на комету ATLAS через бінокль 15 ´ 70 в неділю (15 березня). І був здивований. «Вперше за багато років я сумніваюся щодо того, які поради можу запропонувати потенційним спостерігачам. Я справді не знаю, що станеться з цим об’єктом».

Голова (або кома) комети АТЛАС велика, хоч і «дуже невиразна і химерна», — сказав Бортл. «Якщо це справді показовий візитер, то його зовнішній вигляд має бути значно чіткішим. Натомість ми бачимо в кращому разі досить скромно сконденсований об’єкт, що має лише в центрі чіткою виражену зореподібну особливість».

Непередбачувана поведінка комет — це стара історія. Астрономи використовують спеціальні формули, щоб спробувати передбачити, якою буде яскравість комети. На жаль, індивідуальна поведінка та характеристики комет можуть бути такими ж різноманітними, як і люди: немає двох схожих.

Наприклад, ось заморока щодо комети ATLAS: ще кілька тижнів тому темп збільшення її яскравості вражав. Проте, далі він дещо сповільнився. Якби ATLAS продовжувала яскравішати в такому темпі аж до часу свого мінімального наближення до Сонця наприкінці травня, то вона б стала конкурувати за яскравістю з планетою Венера!

«Нам слід очікувати, що темп зростання яскравості сповільнюватиметься», — сказав Карл Герґенротер (Carl Hergenrother), завзятий спостерігач комет, який мешкає в Аризоні. «Складно завбачити її яскравість». Зараз ніхто не може передбачити, як довго зростатиме її яскравість і як швидко це сповільниться.

Де спостерігати й на що очікувати

Лишається лише спостерігати комету ATLAS в наступні дні та тижні. На щастя, її шлях у березні та квітні буде дуже сприятливим для спостерігачів Північної півкулі, оскільки він пролягає біля північного полюсу світу, тому комета завжди буде над горизонтом. З настанням темряви вона міститься трохи вище, ніж посередині, між горизонтом і зенітом у північно-західній ділянці неба. Зараз комета перебуває в західній частині сузір’я Великої Ведмедиці, а 29 березня зміститься в межі сузір’я Жирафа — доволі тьмяного, маловиразного зоряного візерунка. У ньому вона буде аж до квітня.

Щодо того, якою яскравою буде комета ATLAS, то про це можна тільки здогадуватися. Вона може стати слабко помітною неозброєним оком на темному небі до середини чи кінця квітня. До середини травня, коли вона зникне на тлі яскравої вечірньої заграви, можливо, її блиск зросте до другої зоряної величини, тобто вона стане приблизно такою ж яскравою, як Полярна зоря.

Чи буде ATLAS далі підвищувати блиск й ставати яскравішою, чи з’явиться у неї великий хвіст, або, раптом, взагалі перестане збільшувати яскравість і залишиться дуже слабкою і примарною — зараз невідомо. Треба почекати і подивитися.

«У наступні кілька тижнів буде забава спостерігати за розвитком комети ATLAS (це нагода відволіктися від сучасних подій у світі)», — написав Герґенротер. «Усім міцного здоров’я і ясного неба!»

За інф. з сайту www.space.com