Згідно з результатами нового дослідження, незвичну поведінку сірки в атмосфері Венери неможливо пояснити «повітряною» формою позаземного життя.
Дослідники з Кембриджського університету дослідили біохімію та хімію атмосфери Венери, щоб перевірити гіпотезу про життя в її хмарах. Астрономи десятиліттями розмірковували на цю тему. (У 2020 р. йшлося навіть про виявлення ознак життя. Див. замітку «Можливий маркер життя виявлено на Венері» — Ред.) Тепер науковці з Кембриджа виявили, що пояснити склад атмосфери Венери не можна за умови існування там простого життя.
Будь-яка форма життя, вважають науковці, в достатній кількості залишає хімічні відбитки в атмосфері планети, адже споживає їжу та виділяє відходи. Однак дослідники з Кембриджа не знайшли жодних доказів цих «відбитків пальців» на Венері.
Навіть якщо Венера позбавлена життя, дослідники кажуть, що їхні результати, оприлюднені в журналі Nature Communications, можуть бути корисними для вивчення атмосфер схожих планет по всій галактиці та для виявлення життя за межами Сонячної системи.
«Ми витратили останні два роки, намагаючись пояснити дивну хімію сірки, яку ми бачимо в хмарах Венери», — сказав співавтор дослідження доктор Пол Риммер (Paul Rimmer) з факультету наук про Землю Кембриджського університету. «Життя дуже добре впливає на дивну хімію, тому ми вивчали, чи є спосіб зробити життя потенційним поясненням того, що ми бачимо».
Дослідники використовували комбінацію атмосферних і біохімічних моделей для вивчення хімічних реакцій, які б мали бути, зважаючи на відомі джерела хімічної енергії в атмосфері Венери.
«Ми розглянули “їжу” на основі сірки, доступну в атмосфері Венери, — це не те, що ви чи я б хотіли їсти, але це основне доступне джерело енергії», — сказав Шон Джордан (Sean Jordan) з Кембриджського інституту астрономії, перший автор статті. «Якщо цю їжу споживає життя, ми маємо бачити докази цього через певні хімічні речовини, які втрачаються та накопичуються в атмосфері».
Завдяки моделям, науковці розглядали незвичну особливість атмосфери Венери — велику кількість діоксиду сірки (SO2). На Землі більшість SO2 в атмосфері — це наслідок вивержень вулканів. На Венері є високий рівень SO2 нижче в хмарах, але цей газ якимось чином «висмоктується» з атмосфери на більших висотах.
«Якщо життя присутнє, то воно має впливати на хімію атмосфери», — сказав співавтор дослідження доктор Олівер Шорттл (Oliver Shorttle) з факультету наук про Землю та Інституту астрономії Кембриджського університету. «Чи може життя бути причиною того, що рівень SO2 на Венері так знижується?»
Моделі, розроблені Джорданом, враховують як перелік метаболічних реакцій, що потрібні формам життя, щоб отримати свою «їжу», так і побічні продукти відходів. Дослідники виконали моделювання, щоб побачити, чи можна пояснити зниження рівня SO2 цими метаболічними реакціями.
Вони виявили, що метаболічні реакції можуть призвести до зниження рівня SO2. Але наслідком цього має бути поява інших молекул у дуже великих кількостях, а їх науковці не виявили. Результати моделювання встановлюють жорстку межу того, скільки життя може існувати на Венері, щоб бути в рамках нашого розуміння того, як відбуваються хімічні реакції в планетних атмосферах.
«Якби життя відповідало за рівень SO2, який ми бачимо на Венері, то це порушило б все, що ми знаємо про атмосферну хімію Венери», — сказав Джордан. «Ми хотіли, щоб життя було потенційним поясненням, але коли ми запускали моделі, ця ідея не вела до правильної відповіді. Але якщо життя не відповідає за те, що ми бачимо на Венері, це все ще проблема, яку потрібно вирішити — існує багато дивної хімії, яку слід вивчати».
Хоча немає жодних доказів того, що в хмарах Венери ховається життя, яке харчується сіркою, дослідники кажуть: їхній метод аналізу атмосферних сигнатур буде цінним, коли космічний телескоп Джеймса Вебба почне отримувати пізніше цього року зображення інших планетних систем. Деякі з молекул сірки, які науковці розглядали в цьому дослідженні, легко побачити за допомогою телескоп Джеймса Вебба. Тому більша кількість інформації про хімічну поведінку нашої сусідки може допомогти вченим досліджувати схожі планети по всій Галактиці.
«Щоб зрозуміти, чому деякі планети мають життя, нам треба зрозуміти, чому інші планети його не мають», — сказав Шорттл. «Якби життю якимось чином вдалося проникнути до венерианських хмар, це повністю змінило б те, як ми шукаємо хімічні ознаки життя на інших планетах».
«Навіть якщо “наша” Венера позбавлена життя, цілком можливо, що на планетах, схожих на неї, в інших системах може бути життя», — сказав Риммер, який також є співробітником Кембриджської лабораторії Кавендіша. «Ми можемо взяти те, чого навчилися тут, і застосувати це до екзопланетних систем — це лише початок».
За інф. з сайту https://phys.org
