Час летить невпинно! Рік за роком зникають у Леті (річка забуття), лишаючи нам тільки пам’ять про пережите, про тих, хто пішов за вічну межу, та результати наших трудів. Нижче дуже коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про найважливіші досягнення астрономії у 2016 році, про нові космічні місії, а також втрати (люди й апарати) цього року.

Матеріал підготовлено й уміщено в хронологічному порядку за публікаціями (головно в розділах «Новини») сайту «Астроосвіта» та інтернет-журналу «Наше небо».

 

ВІДКРИТТЯ

 

З’ясовано причину вторинної іонізації водню у ранньому Всесвіті

Знайшла підтвердження гіпотеза, що за цей феномен відповідає випромінювання галактик. Міжнародний колектив науковців, у складі якого співробітники Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ГАО НАН України), уперше знайшов спостережні докази для підтвердження гіпотези, що пояснює причину вторинної іонізації водню у ранньому Всесвіті. Результати дослідження оприлюднив у січні журнал Nature.

На світлині — ГАО НАН України взимку. Фото з колекції світлин ГАО.

 

Виявлено гравітаційні хвилі

Офіційно оголошено (в лютому) про реєстрацію обсерваторією LIGO торік у вересні гравітаційних хвиль. Хвилі, виявлені LIGO після понад десяти років «прослуховування», походили з подвійної системи чорних дір, що лежить на відстані понад 1,3 мільярдів світлових років від Землі в галактиці Маркаряна 231. Дві чорні діри, кожна в 30 разів масивніша Сонця, взаємодіючи рухалися по спіралі одна до одної й врешті-решт злились в одне ціле. Це зіткнення і спричинило появу гравітаційних хвиль.

На світлині — гравітаційно-хвильова обсерваторія на основі лазерної інтерферометрії (Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory, LIGO) в Генфорді, штат Вашингтон. Аналогічний об’єкт розташованийв Лівінґстоні, штат Луїзіана. Фото з сайту www.ligo.caltech.edu.

 

Новий рекорд визначення відстані у Всесвіті (13,4 млрд світлових років)

Відстань, на якій перебуває галактика GN-Z11, астрономи сподівались «підкорити» з допомогою майбутнього Космічного телескопа Джеймса Вебба, але це вдалося зробити з Космічним телескопом імені Габбла. Науковці зазирнули назад в часі, коли вік Всесвіту становив лише три відсотки від нинішнього.

На світлині вгорі — галактика GN-Z11 (на врізці) та її положення на зображенні GOODS North (Great Observatories Origins Deep Survey North), отриманому HST. На нижньому фото — галактика GN-Z11 (її червоне зміщення z становить 11,1) на діаграмі часу існування нашого Всесвіту (від Великого Вибуху до наших днів). Фото з сайту www.spacetelescope.org.

 

Уперше спостережено перез’єднання магнітних полів Землі та Сонця

Спостереження магнітного перез’єднання, взаємодії, що суттєво впливає на стан космічної погоди (різноманітних процесів довкола Землі — в її магнітосфері та в атмосфері), вдалося виконати завдяки космічним апаратам.

На світлині показано ділянки магнітного перез’єднання (у пунктирних рамках) силових ліній магнітних полів Сонця і Землі (ліворуч) та магнітосфери Землі (праворуч) — у її так званому «хвості». Малюнок з сайту Science.

 

Високогірна водяна черенковська гамма-обсерваторія уклала першу карту неба на якій зазначено чорні діри, пульсари, залишки наднових зір, а також інші дивні космічні «звірі»

«Це наш найглибший погляд на дві третини неба в найенергетичнішому світлі (фотонах), яке ми коли-небудь бачили від будь-якого джерела», — сказала Бренда Дінґус (Brenda Dingus) з Лос-Аламоської національної лабораторії під час представлення карти 18 квітня на засіданні Американського фізичного товариства в Солт-Лейк-Сіті (штат Юта, США).

На світлині — гамма-обсерваторія HAWC поблизу вулкану Сьєрра-Невада в Мексиці.
Фото з сайту www.hawc-observatory.org.

 

Всесвіт розширюється швидше, ніж очікувалося

Група астрономів під керівництвом лауреата Нобелівської премії Адама Рісса виявила, що Всесвіт розширюється на 5 — 9 відсотків швидше, ніж передбачали досі.

На світлині показано метод визначення відстаней до далеких галактик, що дозволив отримати нове значення постійної Габбла. Фото з сайту www.spacetelescope.org. Переклад на українську підписів на мал. виконано ВЦ «Наше небо».

 

Астрономи, можливо, помітили прямий колапс чорної діри

Механізм прямого колапсу (direct-collapse black holes) теоретики запропонували 2003 р. з метою пояснити проблему виникнення надмасивних чорних дір на ранніх етапах розвитку Всесвіту. І ось тепер зареєстровано потужне джерело випромінювання в галактиці CR7. Особливості його спектра вказують на те, що це або скупчення молодих зір, або надмасивна чорна діра, яка, ймовірно, утворюється шляхом прямого колапсу.

На світлині — зображення, створене на основі комп’ютерного моделювання космологічного середовища, де первинний газ зазнає прямого колапсу в чорну діру. Газ тече вздовж ниток темної матерії, які утворюють космічну мережу, що з’єднує структури в ранньому Всесвіті. Перші галактики формуються на перетині цих темних ниток матерії. Фото з сайту http://astronomy.com.

 

20-місячний експеримент (тривав з жовтня 2014 р. по травень 2016 р.) з пошуку темної матерії з допомогою найчутливішого в світі детектора не дав позитивного результату

Темна матерія, як вважають нині в астрономії, становить більше чотирьох п’ятих маси у Всесвіті. Науковці упевнені в її існуванні, бо прояви цієї матерії можна спостерігати в гравітаційній взаємодії, наприклад, галактик; вона спричиняє заломлення світла, що йде до Землі від дуже віддалених космічних об’єктів. Але носія (носіїв) темної матерії ще належить виявити.

На світлині — загальний вигляд місевості поблизу міста Блек-Гіллс (Південна Дакота, США) де в шахті на глибині понад один кілометр встановлено найчутливіший в світі детектор для пошуку темної матерії. Фото з сайту http://luxdarkmatter.org.

 

Наш Всесвіт, з великою імовірністю, ізотропний

Порівняння комп’ютерного моделювання з реальною картою мікрохвильового фону від «Планка» з метою пошуків ознак анізотропії (такими ознаками могли бути гарячі й холодні плями від розтягування простору вздовж певної осі, або навіть спіральні спотворення) вказують на те, що наш всесвіт ізотропний.

Світлина ілюструє результати моделювання імовірної анізотропії Всесвіту, яка б проявила себе в космічному мікрохвильовому фоні (за годинниковою стрілкою з лівого нижнього кута): внесок від квантових флуктуацій, а також від трьох різних варіантів нерівномірного розширення простору. Фото з сайту www.sciencedaily.com.

 

Спостережуваний Всесвіт містить у десять разів більше галактик, ніж вважали раніше

Ретельно опрацьовані (з використанням нових математичних моделей) раніше отримані спостережні дані дозволили зробити висновок про існування галактик, які нинішнє покоління телескопів не може спостерігати. Науковці вважають, що майже 90 відсотків галактик в спостережуваному Всесвіті є дуже слабкими й лежать від нас надто далеко, щоб їх можна було зараз побачити.

Майже кожен об’єкт, за винятком кількох зір Молочного Шляху на передньому плані, на цьому зображенні є далекою галактикою. Світлину отримано з допомогою Космічного телескопа імені Габбла — це південна частина поля глибокого огляду великими обсерваторіями (Great Observatories Origins Deep Survey, GOODS). GOODS — великий перепис галактик, тобто дослідження глибокого космосу декількома обсерваторіями з метою простежити формування та еволюцію галактик. Фото NASA, ESA / Hubble.

 

КОСМІЧНІ МІСІЇ

 

На початку липня до Юпітера прибув космічний зонд «Юнона»

На світлині — автоматична міжпланетна станція «Юнона» (Juno). Фото з сайту NASA.

 

 Перший каталог від зонду «Гайя»

Європейське космічне агентство (ЄКА) оприлюднило перший каталог та мапу положень зір нашої галактики і її околиць, укладену за даними спостережень космічного апарата «Гайя» (Global Astrometric Interferometer for Astrophysics, Gaia) упродовж липня 2014 — вересня 2015 років. Каталог містять точні дані про розташування понад мільярда зір Молочного Шляху і прилеглих галактик. Його, а також мапу всього неба, розміщено на сайті місії у відкритому доступі.

На світлині — космічний апарат «Гайя». Фото з сайту ЄКА.

 

30 вересня заверишив свою місію космічний зонд «Розетта»

На світлині — уявлення художника про «зустріч» космічного апарата «Розетта» з ядром комети Чурюмова-Герасименко. Фото з сайту ЄКА.

 

У середині жовтня до Марса прибув космічний зонд «ЕкзоМарс»

На світлині — космічний апарат «ЕкзоМарс». Фото з сайту ЄКА.

 

окрім цього

 

Став до ладу (вересень) найбільший у світі радіотелескоп

На світлині — радіотелескоп FASТ (Five-hundred-meter Aperture Spherical Telescope) з поперечником дзеркала 500 метрів. Фото з сайту http://gbtimes.com.

 

Міжнародний астрономічний союз офіційно надав назви 227 зорям

 

ВТРАТИ

 

24 січня помер Юрій Володимирович Александров

20.І.1934 — 24.І.2016

 

Втрачено (квітень) рентгенівську обсерваторію Hitomi

Наприкінці квітня Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) оголосило, що рентгенівська обсерваторія ASTRO-H (перейменована після запуску на Hitomi) працювати не зможе. JAXA припинило зусилля з налагодження роботи космічного апарату.

На світлині — рентгенівська обсерваторія Hitomi. Фото з сайту JAXA.

 

14 жовтня помер Клим Іванович Чурюмов

19.II.1937 — 14.X.2016

 

Посадковий модуль «Скіапареллі» розбився (жовтень) об поверхню Марса

Уявлення художника про посадку модуля «Скіапареллі» на поверхню Марса. Фото з сайту ЄКА.

 

Підготував Іван Крячко