Такий вигляд може мати гіпотетична (нова дев’ята) планета Сонячної системи за уявленням Роберта Гарта (Robert L. Hurt) з Центру аналізу та обробки інфрачервоних зображень. Сонце показано у вигляді світлої плями праворуч і нижче планети. Малюнок з сайту журналу Nature.
2006 р. астрономи перевели Плутон, до того дев’яту планету Сонячної системи, в ранг карликової планети. Запровадження сімейства карликових планет спричинене тим, що за орбітою Плутона було відкрито кілька великих об’єктів, розміри яких співмірні з розмірами Плутона. Два з них (Седну й Еріду) відкрила група науковців під керівництвом Майка Брауна (Mike Brown) — співробітника Каліфорнійського технологічного інституту — відповідно у 2003 й 2005 роках.
М. Браун був серед активних прихильників позбавлення Плутона статусу великої планети й навіть написав книжку «How I Killed Pluto and Why it Had it Coming» («Як я убив Плутон і чому це було неминуче»).
Тепер Браун разом з Костянтином Батигіним (також працює в Каліфорнійському технологічному інституті) в статті, оприлюдненій у журналі Astronomical Journal, оголосили про те, що в Сонячній системі є ще одна планета-гігант, розміри якої такі, як і Нептуна. Вона здійснює один оберт навколо Сонця за приблизно 10 — 20 тисяч років, наближаючись до нього на мінімальну відстань у 200 астрономічних одиниць (а.о.) й віддаляючись на 600 — 1200 а.о. Тобто орбіта планети дуже витягнута (має великий ексцентриситет) й, окрім того, сильно нахилена до площини екліптики.
На підставі яких фактів, роблять такі висновки М. Браун і К. Батигін? Вони виконали аналіз орбіт шести транснептунових об’єктів й дійшли висновку, що пояснити особливості цих орбіт можна гравітаційним впливом великої планети. Науковці запевняють: лише сім тисячних від одного відсотка (це приблизно 1 до 15000), що ці особливості можна пояснити простим збігом.
Отже, що ми маємо у підсумку? Поки-що тільки не прямі докази існування великої планети на околиці Сонячної системи. Далі дії астрономів зрозумілі — об’єкт треба побачити в телескоп. Сучасним інструментам він доступний. Ба більше, викликає подив те, що його досі не знайшли. Наприклад, під час виконання упродовж 2010 — 2011 років огляду неба з допомогою ширококутного інфрачервоного космічного телескопа WISE (Wide-Field Infrared Survey Explorer). Цей огляд робили з метою пошуків неподалік від Сонячної системи коричневих карликів і планет-гігантів на її околицях. Тоді було з’ясовано, що в радіусі до 10 тисяч а.о. від Сонця немає планети таких розмірів, як Сатурн.
Звісно, огляд WISE не є абсолютним, як і будь-яке дослідження в науці. Можливо була помилка. Нові спостереження, гадаю, принесуть відповідь щодо існування нової дев’ятої планети сім’ї Сонця.
