Чорні діри вирізняються з-поміж інших об’єктів Всесвіту сильною гравітацією, що дає їм змогу поглинати зорі й випускати в космічний простір потоки речовини зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Проте, виявляється, магнітне поле в околицях однієї з чорних дір доволі слабке. До такого висновку дійшли науковці з Університету Флориди (University of Florida) в статті, оприлюдненій журналом Science.
Перші високоточні виміри параметрів магнітного поля довкола чорної діри виконано на підставі спостережних даних, отриманих з допомогою Великого канарського телескопа (Іспанія), для об’єкта V404 Cygni. Його вважають чорною дірою поперечником майже 60 км, що лежить на відстані 8000 світлових років від Землі в напрямку сузір’я Лебедя. Значення магнітного поля навколо V404 Cygni приблизно в 400 разів менше, ніж попередні оцінки.
Уявлення художника про об’єкт V404 Cygni. Фото з сайту www.sciencedaily.com.
Ці вимірювання наближають науковців до розумінням того, як працює магнетизм чорної діри та покращують наші знання про поведінку речовини в екстремальних умовах. Такі знання можуть розширити межі застосування енергоефективних ядерних систем та систем GPS. Вимірювання також допоможуть вирішити півстолітню загадку про те, «як виникають струмені частинок (джети), що рухаються від чорної діри майже з швидкістю світла, коли натомість все інше чорна діра поглинає», — зауважив Стефен Ейкенберрі (Stephen Eikenberry), один з авторів статті, професор астрономії в коледжі вільних мистецтв та наук Університету Флориди.
«Питання в тому, як це відбувається?» — зазначив Ейкенберрі. «Отримані нами напрочуд низькі значення магнітного поля вносять нові обмеження на теоретичні моделі, що раніше розглядали сильне магнітне поле як причину прискорення потоку частинок. Ми не очікували цього, тому новий результат змінює багато того, що ми вважали відомим».
Автори дослідження виконали вимірювання на основі даних, отриманих у 2015 р. під час рідкісного «спалаху» джетів біля чорної діри. Подію спостерігали з допомогою інфрачервоної камери CIRCE (Canarias InfraRed Camera Experiment), встановленої на найбільшому в світі телескопі — Великому канарському телескопі (the Gran Telescopio Canarias) з діаметром дзеркала 10,4 м.
Малі чорні діри з джетами, як та, яку спостерігали дослідники, є своєрідними «рок-зорями» в галактиках. Їхні сплески виникають раптово і недовговічні, вважають перший автор дослідження Йіґіт Даліляр (Yigit Dalilar) та співавтор Алан Ґарнер (Alan Garner), доктор наук з кафедри астрономії Університету Флориди. Вибухи 2015 року V404 Cygni тривали лише кілька тижнів. У минулому цієї чорної діри схожа подія була в 1989 році.
«Для спостерігача це було щось, що трапляється один або два рази в його кар’єрі», — підкреслив Даліляр. «Це відкриття робить нас на один крок ближче до розуміння того, як працює Всесвіт».
За інф. з сайту www.sciencedaily.com
