до 70-ї річниці заснування Головної астрономічної обсерваторії НАН України
17 липня 2014 р. виповнилось 70 років з дня заснування Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ГАО НАН України) — провідної української астрономічної установи. Для когось, наприклад, учнів молодших класів, що приходять на екскурсію до Музею історії обсерваторії, 70 років ― дуже багато. Ті, хто вважає, що відомий Стоунгендж був обсерваторією принаймні 2000 років тому, сприймають 70 років ГАО на тлі віків, як коротку мить. Це правда ― час відносний. Але якими б не були, «короткими» чи «довгими», сімдесят років існування ГАО, зроблено дуже багато корисних під оглядом астрономії і, суто по-людськи, добрих справ. Нижче ми лише побіжно і, певна річ, суб’єктивно оглядаємо окремі фрагменти з історії заснування ГАО. Принагідно зауважимо, що історія Обсерваторії досить докладно висвітлена у виданнях: «50 років Головній астрономічній обсерваторії» (1994 р.), «60 років Головній астрономічній обсерваторії» (2004 р.) і «Плеяда перших» (2004 р.). Наклади цих книжок були малими, але у великих бібліотеках їх можна знайти.
Історія створення ГАО багато в чому повчальна. Насамперед у тому, як потрібно домагатися поставленої мети, як «боротися і не здаватися», як можна жертвувати благами заради досягнення наміченої цілі. Всі ці основи будь-якої вартої уваги діяльності виразно проявилися ще на «доісторичному етапі» існування Обсерваторії.
Ідея її створення виникла у 1918 р. на тлі значно ширшого задуму ― утворення Української Академії наук (УАН). І належить ця ідея В.В. Вернадському. Саме він, міркуючи над питанням заснування Академії, бачив у її складі серед інших наукових установ й астрономічну обсерваторію. Як про академічну установу про неї йдеться у § 7 Статуту УАН, ухваленого в листопаді 1918 р.
Звісно, якщо є плани заснувати наукову установу, то мають бути й плани щодо того, хто її очолить. В академічних колах не було розбіжності (принаймні нам про це не відомо) щодо керівника майбутньої астрономічної обсерваторії. Зрозуміло, що її мав очолити Олександр Якович Орлов, адже саме його 1919 р. обрали академіком УАН. Тоді він очолював Астрономічну обсерваторію Новоросійського університету в Одесі, був знаним дослідником у галузі астрометрії.
Олександр Якович Орлов (1880—1954) — перший астроном-академік Української Академії наук
Дозволимо собі припущення: якщо для В.В. Вернадського ідея заснування обсерваторії була складовою великої мети (створення Академії), то для О.Я. Орлова вона стала не стільки обов’язком, ініційованим зовні, а радше особистою ціллю, якої потрібно досягти. Зважаючи на те, що було зроблено Олександром Яковичем для створення ГАО, можемо зробити ще одне припущення ― її створення стало якщо й не ціллю всього його життя, то великої його частини.
1921 р. Орлов звертається до Загальних зборів УАН з листом у якому зазначає: «Одною из труднейших моих обязанностей является устройство центральной Украинской астрономической обсерватории. Самая судьба Обсерватории, если Бог поможет ее устроить, зависит от выбора места, над этим вопросом я много работал и позволю себе выступить теперь с определенными предложениями.
Я считаю удобнейшим местом для Астрономической обсерватории возвышенность близ г. Канева по следующим причинам. Еще в 1913 г. особая Комиссия Императорской Академии наук по выбору места для наблюдения солнечного затмения подчеркнула благоприятные климатические условия г. Канева. Город этот удален как от крупных населенных центров, так и от железной дороги, так что нет ни копоти, ни тряски. В то же время Днепр, железнодорожная ветка Фастов — Корсунь при наличии лошадей и автомобилей обеспечивают удобное, а летом и приятное сообщение с Киевом. Наконец, Обсерватория могла бы быть связана с именем весьма чтимого украинского поэта, для которого она могла бы быть наилучшим памятником...».
Але тоді заснувати обсерваторію не судилося. Ба більше, організоване Орловим Астрономо-геодезичне обчислювальне бюро, як прообраз майбутньої обсерваторії, згодом було ліквідоване без його відома. Це спонукало Олександра Яковича вдатися до радикального вчинку — написати заяву про вихід зі складу Академії.
Після цього, здавалось би, можна «скласти руки», відступитися, відмовитися від ідеї створення обсерваторії. Тим паче, що Орлов і далі очолював Одеську обсерваторію, а 1926 р. заснував у Полтаві гравіметричну обсерваторію і став її директором.
1938 р. в жовтні в Казані відбулася Астрометрична конференція, на якій було схвалено ідею спорудження в Україні (біля Києва) астрономічної обсерваторії для потреб астрометрії. Отримавши натхнення від колег у Казані, О.Я. Орлов пише листа до Президії АН УРСР, в якому є такі слова: «...я считаю необходимым организовать при Академии наук УССР первоклассную астрономическую обсерваторию, подходящим местом для которой является под Киевом так называемый «Зверинец», где имеется недостроенное здание церкви, пригодное для обсерватории…».
Як і в 20-х роках Академія підтримала цю ідею. Кінець 30-х — зовсім інший час, давно закінчилася громадянська війна, значно зросла роль центральних, тобто всесоюзних органів (фактично московських) влади. Тому, коли на місця приходили вказівки з Центру, нехай навіть і у формі побажань, їх намагалися втілювати.Мабуть саме тому цього разу вже Академія наук УРСР почала робити реальні кроки для створення Обсерваторії. Але завадила страшна велика війна...
Вона ще тривала, але О.Я. Орлов 11 листопада 1943 р. пише з Москви листа до Президії АН УРСР: «...Все украинские обсерватории либо разорены, либо сильно пострадали. Нам предстоит теперь многое вновь создавать наново, и хорошо продуманное постановление Президиума от 5 декабря 1938 г., подтвержденное и разработанное на многих совещаниях и конференциях, должно быть выполнено. Под Киевом должна быть основана Главная астрономическая обсерватория АН УССР с филиалом в Полтаве и на Карпатах (гора Поп Иван). Эта обсерватория, кроме того, должна работать в тесном контакте с обсерваториями государственных украинских университетов и стать, таким образом, объединяющим центром астрономических работ на Украине...».
У наведених вище цитатах з листів О.Я. Орлова різних років ми звернули увагу нафрагменти: «Одною из труднейших моих обязанностей является устройство ...астрономической обсерватории...» (1921), «я считаю необходимым организовать ... первоклассную астрономическую обсерваторию...» (1938) і «Под Киевом должна быть основана Главная астрономическая обсерватория АН УССР» (1943). Навіть неозброєним оком видно, як зростала впевненість Олександра Яковича у справі створення академічної обсерваторії.
Нарешті 17 липня 1944 р. виходить Постанова Раднаркому УРСР № 810, що давала дозвіл Академії наук УРСР створити Астрономічну обсерваторію в м. Києві. Постанову підписав Голова Ради Народних Комісарів УРСР М.С. Хрущов.
Участь Хрущова у справі Обсерваторії не була формальною. З його, наприклад, «подачі» її аванпроект замовили академіку від архітектури Щусєву. Так, саме тому Олексію Вікторовичу Щусєву, який є автором пріснопам’ятного мавзолею в Москві. Він тоді очолював Академпроект — організацію, що проектувала споруди для Академії наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).
Архітектурний задум Щусєва вражає навіть сьогодні. Мабуть досить одного погляду на фото креслень, щоб уявити монументальний ансамбль — головний корпус на передньому плані, вежі вертикального сонячного телескопа й великого рефрактора.
Аванпроект ГАО архітектора О.В. Щусєва
Проте втілити задум О. Щусєва не вдалося. Історики ГАО вважають, що тому є дві причини: брак коштів і тривала суперечка київських астрономів за місце, де мали б спорудити обсерваторію.
Щодо коштів, то все доволі банально — проект був занадто дорогим для Академії і, мабуть, для України в цілому. Хоча за фінансами зверталися до В. Молотова, голови уряду СРСР, тобто в Центр (у Москву), але це не допомогло. Можливо, це наше припущення, фінанси вдалося б отримати, якби їх пошук не відбувався на тлі суперечки в астрономічному середовищі щодо місця для Обсерваторії.
О.Я. Орлов, який упродовж тривалої історії із заснування академічної обсерваторії розглядав кілька варіантів її розміщення, зрештою обрав ділянку в Голосіївському лісі. Але коли Київська влада влітку 1945 р. передала Академії наук під будівництво Обсерваторії 30 га в Голосіїві, астрономи Київської університетської обсерваторії (КАО) висловились проти цього місця.
С.К. Всехсвятський, директор КАО, вважав, що обсерваторію варто будувати якомога далі від міста. Ці думки були викладені в листах, спрямованих до урядових та наукових інстанцій. Розпочалося з’ясування всіх «за» і «проти» різними комісіями, наприклад, Астрономічної ради СРСР (цю комісію очолював відомий радянський астроном О.О. Михайлов).
Зрештою у листопаді 1947 р. Президія АН УРСР втретє розглянула питання міся для Обсерваторії й зупинила вибір на Голосієві. На той час із Німеччини по репарації для нової обсерваторії було отримано два перших інструменти — вертикальне коло Ваншаффа і подвійний довгофокусний астрограф Тепфера-Штейнгеля.
Перші телескопи ГАО: вертикальне коло Ваншаффа (ліворуч) і подвійний довгофокусний астрограф Тепфера-Штейнгеля (праворуч)
