Визначено час останнього великого харчування надмасивної чорної діри Молочного Шляху

news 10 03 17Космічний телескоп імені Габбла допоміг науковцям з’ясувати, що надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики з’їла свою останню велику «їжу» близько 6 мільйонів років тому. Тоді вона поглинула велике скупчення газу. Після їжі, чорна діра відригнула дві величезні бульбашки газу — їхня маса еквівалентна кільком мільйонам мас Сонць. Нині ці бульбашки можна спостерігати вище і нижче від центра Галактики.

Дві величезні структури вперше виявив у 2010 р. космічний гамма-телескоп NASA «Фермі». Нещодавні спостереження «Габбла» північної бульбашки допомогли астрономам визначити більш точно їх вік і те, як вони утворилися.

«Уперше ми простежили рух холодного газу в одній із бульбашок, що дозволило встановити його швидкість й обчислити, коли виникли бульбашки», — сказав провідний дослідник Рінґмон Бордолоі (Rongmon Bordoloi) з Массачусетського технологічного інституту в Кембриджі. «Ми бачимо, що дуже сильна, енергійна подія трапилася у період від 6 мільйонів до 9 мільйонів років тому. Можливо, це була хмара, що падала в чорну діру, внаслідок чого та відкинула струмені газу й це привело до утворення двох лопатей гарячого газу які видно в рентгенівських і гамма-променях. Відтоді чорна діра майже не харчується».

Нове дослідження — це продовження попередніх спостережень на Космічному телескопі імені Габбла з яких вік бульбашок був визначний у 2 мільйони років.

Чорна діра — щільна, компактна ділянка простору з гравітаційним полем настільки сильним, що ні матерія, ні світло не може її покинути. Надмасивна чорна діра в центрі Галактики в дуже малій ділянці простору має масу 4,5 мільйонів мас Сонця.

Речовина, що проходить занадто близько від чорної діри, під дією її потужної гравітації утворює диск довкола неї, а далі падає на чорну діру. Якась частина речовини, проте, стає такою гарячою, що рухається уздовж осі обертання чорної діри, створюючи відтік, який простягається набагато вище і нижче площини галактики.

Нові висновки науковців засновані на спостереженнях, зроблених з допомогою чутливого ультрафіолетового спектрографа (його назва — Cosmic Origins Spectrograph, COS), встановленого на телескопі «Габбл». Виконано аналіз ультрафіолетового світла від 47 далеких квазарів (яскраві ядра далеких активних галактик). Світло, що пройшло крізь бульбашку Молочного Шляху, дало інформацію про швидкість, склад і температуру газу всередині неї.

news 10 03 17 v

Світло кількох далеких квазарів пронизує північну бульбашку «Фермі» — відтік газу, спричинений надмасивною чорною дірою нашої галактики. На вставці внизу ліворуч: результати вимірювання переміщення газу, що рухається в сторону й далі від Землі з високою швидкістю. «Габбл» також спостерігав світло від квазарів, яке пройшло за межами північної бульбашки. На вставці у правому верхньому куті: газ на шляху проходження світла одного з таких квазарів не рухається убік або від Землі. Цей газ міститься в диску Молочного Шляху і має інші характеристики, ніж той матеріал, який зондували всередині бульбашки. Фото з сайту  NASA.

Ендрю Фокс (Andrew Fox) з Наукового інституту космічного телескопа в Балтиморі (штат Меріленд), співавтор дослідження, зауважив: «Раніше ми знали, які великі ці бульбашки і скільки енергії вони випромінюють; тепер ми знаємо, як швидко вони рухаються і які хімічні елементи містять Це важливий крок вперед».

«Ці спостереження майже неможливо зробити з поверхні Землі, бо вам потрібна ультрафіолетова спектроскопія для виявлення «відбитків пальців» елементів, що можна виконати лише в космосі», — підкреслив Бордолоі. «Тільки COS має чутливість і спектральний діапазон, які дозволяють зробити ці спостереження».

Результати дослідження оприлюднив 10 січня 2017 р. журнал Astrophysical Journal.

За інф. з сайту www.nasa.gov

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.