Уперше виявлено рентгенівські промені в спалаху наднової зорі

news 28 08 17Зорі, які вибухають, освітили нам шлях для розуміння Всесвіту, але дослідники все ще перебувають в темряві щодо багатьох їхніх особливостей. Команда науковців, серед яких вчені з Чиказького університету, уперше зареєструвала рентгенівські промені, що надійшли від Наднової типу Ia. Результати нового дослідження оприлюднив журнал «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society).

Астрономи мають задоволення від Наднових типу Ia (вони спалахують, коли білий карлик в подвійній зоряній системі зазнає термоядерного вибуху), бо такі зорі завжди мають однакову яскравість. Це дозволяє науковцям визначати відстані не лише до них, але й загалом у Всесвіті. Однак кілька років тому було виявлено Наднові типу Іа, випромінювання яких в оптичному діапазоні вказувало на існування навколо таких зір щільної хмари речовини.

Такий щільний матеріал, зазвичай, спостерігають тільки біля Наднових типу ІІ. Він виникає, коли масивна зоря починають втрачати масу. Ця викинута речовина концентрується навколо зорі. Але коли зоря зазнає колапсу, то ударна хвиля, що виникає внаслідок цього, поширюється з надзвуковою швидкістю в цій щільній речовині, спричиняючи появу рентгенівських променів. Тому астрономи регулярно реєструють рентгенівські промені від Наднових типу II, але їх ніколи не фіксували від наднових зір типу Ia.

news 28 08 17 v

Науковці вперше виявили рентгенівські промені від наднових зір типу Іа зі спостережень такого явища в спіральній галактиці ESO 336-G009, що лежить на відстані близько 260 мільйонів світлових років від Землі. Фото з сайту www.sciencedaily.com.

Однак, коли команда науковців, очолювана співробітниками Чиказького університету, спостерігала Наднову 2012ca з допомогою космічної рентгенівської обсерваторії «Чандра» (Chandra), то вона виявила рентгенівські фотони, що надходять з місця спалаху.

«Хоча існувало припущення, засноване на спостереженнях оптичних спектрів Наднових типу Іа, що є інший їх вид з навколозоряним матеріалом високої густини, ми ніколи раніше не виявили рентгенівських променів від них», — зазначив співавтор дослідження Вікрам Дваркадас (Vikram Dwarkadas), доцент кафедри астрономії та астрофізики Чиказького університету.

Кількість виявленого рентгенівського випромінювання невелика — науковці зареєстрували 33 фоти під час першого спостереження через півроку після вибуху Наднової та десять фотонів під час другого — приблизно через 200 днів.

«Це, безумовно, є Наднова Ia зі значною кількістю навколозоряної речовини, що, як вказують спостереження, має високу густину», — наголосив Дваркадас. «Те, що ми спостерігали, свідчить — густина речовини навколо Наднової Ia в мільйон разів вища тих значень, які брали досі до уваги».

Науковці вважають, що білі карлики не втрачають масу, перш ніж вони вибухають. Зрозуміле пояснення існування навколишньої речовини полягає в тому, що її джерелом могла бути зоря-компаньйон в системі, але встановлена з спостережень кількість маси, є дуже великою, каже Дворкадас — «значно більше, ніж можна очікувати від зір, що колапсують». «Навіть наймасовіші зорі не мають таких постійно високих втрат речовини», — зауважив науковець. «Це ще раз ставить питання про те, як виникають такі дивні Наднові».

«Якщо це справді Наднова Ia, то це дуже цікавий результат, бо ми не розуміємо, чому вона має так багато речовини навколо себе», — підкреслив Дворкадас.

«Дивно те, що ви можете довідатися про дещо з такої малої кількості фотонів», — каже провідний автор дослідження, аспірант Каліфорнійського технологічного інституту Кріс Боченек (Chris Bochenek). Нове дослідження є його бакалаврською дисертацією в Чиказькому університеті. «Тільки десять дали нам змогу зробити висновок, що навколо Наднової у вигляді хмари чи диску є, ймовірно, щільний газ».

Автори дослідження вважають, активний пошук рентгенівських променів або, навіть, радіохвиль, що йдуть від таких аномалій, може відкрити нове вікно для розуміння формування таких наднових зір.

За інф. з сайту www.sciencedaily.com

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.