Космічна порожнеча «штовхає» Молочний Шлях

news 31 01 17Астрономи виявили гігантську космічну порожнечу (войд, void), що пояснює, чому наша Місцева група галактик рухається крізь Всесвіт так швидко, як є. Результати оприлюднив журнал Nature Astronomy.

Наша Галактика (Молочний Шлях) — одна з найбільших галактик в Місцевій групі, скромному скупченні цих зоряних систем. Місцева група, в свою чергу, лежить у волокні набагато більшої космічної структури. Скупчення галактик в цій космічній павутині повільно тяжіють (в буквальному сенсі) у бік великих скупчень.

У 1980-х роках астрономи з’ясували що Місцева група рухається до так званого Великого аттрактора — тісного зібрання галактик на відстані близько 160 мільйонів світлових років від Землі (скупчення галактик в сузір’ях Кентавра, Косинець і Гідра). Науковці також виявили інший, не менш впливовий аттрактор (його називають Надскупчення Шеплі), — величезну структуру з галактик, яка лежить уздовж приблизно тієї ж прямої видимості, але в чотири рази далі.

Дейл Кочевські (Dale Kocevski) і Гаральд Ебелінґ (Harald Ebeling) у 2006 р. підтвердили гравітаційний вплив Надскупчення Шеплі на Місцеву групу, а також виявили натяки на існування просторової порожнечі (войд, void) у протилежному напрямку.

І ось тепер Ієгуда Гоффман (Yehuda Hoffman) з Єврейського університету в Єрусалимі разом з колегами, використавши каталог галактик Cosmicflows-2, з’ясували рухи понад 8000 галактик й підтвердили: так, є два титани, які визначають характер руху галактик з Місцевої групи крізь космічну мережу, — Надскупчення Шеплі й ця окрема, допоки не означена, порожнеча.

news 31 01 17 v

Ця візуалізація показує частину місцевої космічної структури, зосередженої, приблизно, на Місцевій групі галактик. Чорні стрілки вказують на «потік» матерії в цьому гравітаційному вододілі. Аналіз моделей цих потоків показав, що там, напевно, є велика, невидима порожнеча (сіро-коричнева праворуч), яка «штовхає» нас до Надскупчення Шеплі (зелений). Воно, своєю чергою, гравітаційно притягує нас до себе. Жовта стрілка позначає напрямок так званого космічного диполя. Фото з сайту www.nature.com.

Уявімо місцеву космічну структуру в образі гравітаційного аквапарку: звивисті гірки починаються на висоті (де порожнеча) і спадають донизу (де скупчення). Причому звичайний рух завжди є вниз, тобто під дією сили тяжіння. Галактики різко падають на таких гравітаційних гірках.

Як швидко галактики будуть «їхати» на таких гірках залежить від того, наскільки високою є «ковзанка». Аналогічно, наявність великої («високої») порожнечі в одній частині гравітаційного ландшафту, зумовлює рух локальної групи галактик в іншому напрямку — в бік щільних, «низинних» ділянок. У підсумку, порожнеча ніби штовхає галактики в тому ж напрямку, що й Надскупчення притягує. Можливо порожнеча, яку науковці назвали «дипольний відштовхувач» (Dipole Repeller) впливає на рух Місцевої групи сильніше, ніж Надскупчення Шеплі.

Нове відкриття може фактично вирішити давню космічну загадку. Відомо, Місцева група рухається відносно космічного мікрохвильового фону (Тhe cosmic microwave background, CMB) — океану фотонів, що заповнюють Всесвіт майже від часу Великого Вибуху. Цей рух називають CMB-диполь (CMB dipole). Але швидкість (630 км/с, або 1,4 мільйона миль/год) — приблизно вдвічі більша від тієї, яка має бути внаслідок гравітаційної дії Надскупчення Шеплі й інших скупчень. Ефект відштовхування фактично забезпечує подвоєння гравітаційної дії, спричиненої Надскупченням Шеплі. Це пояснює, чому Місцева група рухається з такою швидкістю, як вказують спостереження.

За інф. з сайту www.skyandtelescope.com

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.