ALMA почула крик новонародженої масивної зорі

news 13 06 17Астрономи з’ясували, як розпочинається процес загадкового потоку газу від масивної молодої зорі. Науковці використали радіотелескоп ALMA для спостереження за молодою зорею й отримали чіткі докази про поворот потоку газу. Рух і форма потоку вказують на те, що взаємодія відцентрових та магнітних сил в диску, який оточує зорю, відіграє вирішальну роль у її народженні.

Зорі формуються з газу та пилу, що містяться у міжзоряному просторі. Але астрономи ще не зовсім розуміють, як утворюються масивні зорі. Одне з головних питань ― обертання газу. Материнська хмара на початковому етапі обертається повільно, але далі, коли хмара зменшується під дією власної сили тяжіння, обертання зростає. Зорі, сформовані в такому процесі, мусять обертатися дуже швидко, але це не так. Зорі, які астрономи спостерігають у Всесвіті, обертаються повільніше.

Як розсіюється кінетична енергія обертання? Один з можливих сценаріїв передбачає, що цьому сприяє газ, який іде від молодої зорі. Якщо потік газу змінює напрямок, то він може «забирати» момент імпульсу у системи. Астрономи намагалися виявити зміну напрямку потоку, щоб перевірити цей сценарій і зрозуміти механізм його запуску. У кількох випадках було знайдено ознаки зміни напрямку руху газу, але це було важко з’ясувати чітко, особливо навколо масивних молодих зір.

Команда астрономів під керівництвом Томої Хіроти (Tomoya Hirota), доцента Національної астрономічної обсерваторії Японії (National Astronomical Observatory of Japan, NAOJ) та SOKENDAI (Аспірантський університет для передових досліджень) спостерігала масивну молоду зорю Orion KL Source I в знаменитій туманності Оріона, що лежить на відстані 1400 світлових років від Землі. Туманність Оріона ― найближча до Землі ділянка зореутворення в Галактиці. Завдяки відносно малій відстані та розширеним можливостям ALMA, науковці змогли з’ясувати характер витоку газу від Source I.

news 13 06 17 v

Масивна протозоря, оточена диском газу та пилу. Обернення потоку газу починається з поверхні зовнішнього диска. Фото з сайту www.sciencedaily.com.

«Ми чітко зафіксували обернення потоку», ― заявив Хірота, провідний автор дослідження, результати якого оприлюднив журнал Nature Astronomy. «Крім того, результат дає нам важливе уявлення про запуск механізму зміни напрямку потоку».

Нові спостереження ALMA прекрасно ілюструють обернення потоку. Він повертається в тому ж напрямку, що і газовий диск, який оточує зорю. Це сильно підтримує ідею про те, що обернення потоку відіграє важливу роль в розсіюванні енергії обертання.

Крім того, ALMA ясно показує, що обернення потоку починається не від самої молодої зорі, а від зовнішнього краю диска. Ця морфологія добре узгоджується з «магнітоцентричною дисковою вітровою моделлю» (magnetocentrifugal disk wind model). У цій моделі газ в диску, що обертається, рухається ззовні завдяки відцентровій силі, а потім піднімається вгору вздовж ліній магнітного поля, створюючи потік, який іде від зорі. Незважаючи на те, що попередні спостереження, виконані з допомогою ALMA, надали докази існування такого механізму навколо маломасивних протозір, є мало переконливих доказів для масивних протозір. Адже більшість районів формування масивних зір лежать досить далеко і їх складно досліджувати докладно.

«На додаток до високої чутливості й точності, висока роздільна здатність на субміліметрових хвиль важлива для нашого дослідження, яке ALMA виконала вперше. Субміліметрові хвилі є унікальним діагностичним інструментом для щільної внутрішньої зони обернення потоку, і саме в тому місці ми виявили зміну напрямку потоку», ― пояснив Хірота. «Роздільна здатність ALMA стане ще вищою в майбутньому. Ми хотіли б спостерігати інші об’єкти, щоб покращити наше розуміння механізму запуску обернення потоку та сценарію формування масивних зір з допомогою теоретичних досліджень».

За інф. з сайту www.sciencedaily.com

 

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.